Мюнхен – На 51-й Мюнхенській конференції з питань безпеки пролунали ключові виступи, і всі вони більшою мірою стосувалися української кризи та її впливу на безпековий ландшафт Європи і ширше. Захід рішуче підтримує Україну і готовий і надалі тиснути на Росію за її агресивні дії – зокрема, санкціями, – але надавати зброю Києву наразі не хоче, вважаючи, що це не сприятиме мирному врегулюванню конфлікту на українському Сході.
Цього року тема України, конфлікт на Донбасі, зміни міжнародних норм через силову зміну українських кордонів Росією домінує над всіма іншими темами на конференцію в Мюнхені. Багато також говорилось і про мінські угоди – чому вони не діють і що треба зробити для їхньої реалізації, а також про дипломатичну ініціативу німецького та французького лідерів.
Президент Петро Порошенко у своєму виступі, під час якого продемонстрував паспорти та військові квитки російських вояків, які воювали в Україні, ще раз закликав надати Україні зброю, але не для того, щоб атакувати, а для захисту. Також він уточнив, що йдеться насамперед про нелетальну зброю.
«Я президент миру, не президент війни... Упевнений, що тільки Мінський меморандум, лише мінські угоди, визнані світом, можуть стабілізувати ситуацію в Україні», -- зазначив Порошенко, навівши щодо мінських угод латинський вислів Pacta sunt servanda – «договори мають виконуватися».
«Встановлення миру – наша найбільша ціль, і для цього ми будемо співпрацювати з партнерами», -- додав президент України.
США: рішучість у підтримці України
Віце-президент США Джо Байден змусив цілий зал чекати на себе 45 хвилин, а потім, вибачившись за затримку через телефонні дзвінки, сказав: «Якби тільки ці дзвінки допомогли вирішити той масив проблем, який є».
Байден промовляв спокійно і впевнено, заявивши, зокрема, що США не збираються йти з Європи і зосереджуватись виключно на тихоокеанському регіоні і що Європа є, як він сказав, «наріжним каменем» залученості США у співпрацю по цілому світі.
Про що Америці йдеться? «Щоб кордони поважалися, щоб не було сфер впливу і щоб воля суверенних народів поважалася», – заявив Байден.
Він говорив про давнє бажання США залучити Росію до сім’ї вільних націй.
«На жаль, президент Путін обрав інший шлях… Як наслідок, світ став більш небезпечним через вибір Путіна… Як він змінився, так змінився і наш фокус: від перезавантаження до перегляду. Ми повинні бути рішучими та єдиними в підтримці України. Бо те, що діється там, матиме відлуння деінде – не лише в Європі, а й у світі. Всі можуть стати об’єктом агресії. Росія має поважати угоди, які підписала», – сказав американський віце-президент, згадавши і Будапештський меморандум, і мінські угоди, й інші документи.
Чим довше Росія триматиметься цього курсу, тим більше США й інші будуть робити все, щоб ціна, яку платить Росія, була ще більшоюДжо Байден
«Нікому не дозволено переписувати кордони в Європі з допомогою сили», – сказав Байден, додавши, що Росії не вдалося не допустити вільних виборів в Україні, розділити українців на Захід і Схід і не вдалося зірвати підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.
«Росія має зрозуміти, що чим довше вона триматиметься цього курсу, тим більше США й інші будуть робити все, щоб ціна, яку платить Росія, була ще більшою», – сказав Байден.
Європа: «більше роз’єднана, аніж об’єднана»
На конференції виглядало так, що хоча Європа зберігає єдність у питанні санкцій проти Росії, однак у питанні поставок зброї Києву єдності немає. Ангела Меркель виступила проти цього, хоча деякі лідери європейських країн вважають, що це б не погіршило ситуації.
Мирні ініціативи Меркель та президента Франції Франсуа Олланда і їхні візити в Київ та Москву дали привід деяким столицям засумніватися, чи Берлін та Париж не підміняють собою цілий ЄС.
ЄС більше розділений, аніж об’єднаний у час, коли єдність якраз найбільш потрібнаМартін Шульц
«Проблема в тому, що ЄС більше розділений, аніж об’єднаний у час, коли єдність якраз найбільш потрібна», -- сказав у своєму виступі президент Європарламенту Мартін Шульц.
Проте він усе ж додав, що вважає добрим знаком дії Німеччини і Франції, адже вони діють, за його словами, від імені ЄС і в них може щось вийти, якщо вони матимуть підтримку Польщі та Італії, додав Шульц, визнаючи, що, очевидно, є певні питання з боку Рима та Варшави.
Виступ Лаврова
Виступ російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова був пересипаний критикою на адресу офіційного Києва, а також гострою критикою США.
Перемогу Майдану Лавров назвав «державним переворотом», а дії українських сил на Донбасі охарактеризував як «масштабну операцію, коли терористами оголошені свої громадяни». Також Лавров бачить в Україні небезпеку етнонаціоналізму і активно захищав етнічні меншини – зокрема, угорську на Закарпатті.
Дісталося від глави російської дипломатії і США. Весь його виступ мав сильний антиамериканський наголос.
Із залу навіть пролунало запитання від одного з учасників конференції: «Якщо США винуваті в усьому, то чому ж ви караєте за це українців, забравши в них Крим?»
А Порошенко на зустрічі з двома сотнями учасників акції протесту проти політики Росії в Україні неподалік місця проведення конференції сказав: «Весь світ сьогодні з Україною, Росія – в ізоляції».
