У Львові тисячі людей прийшли у Преображенський храм попрощатись з музикантом Андрієм Кузьменком, який відомий своїм сценічним ім’ям Кузьма Скрябін. Артист загинув у ДТП 2 лютого на Дніпропетровщині. Яким запам’ятають Кузьму його львівські друзі?
У храм Преображення Господнього йдуть знайомі і незнайомі Кузьми, щоб востаннє вклонитись музикантові, подякувати за концерти і зустрічі
Радіоведучий, товариш Кузьми Андрій Великий досі не має відповіді на запитання, чому трапилась аварія. «Місяць тому Кузьма підвозив мене на своїй машині, я ще здивувався, чому Кузьма так помалу їхав. А він мені: «Старий, після 40 зрозумієш, треба обережніше їхати. Чому така швидкість, чому на такій дорозі…».
Кузьма в останні місяця дуже багато працював у студії і навіть вночі надсилав львівському колезі свої пісні. Паралельно музикант працював над кількома десятками проектів, поспішав... Андрій Великий пригадує своє знайомство з Кузьмою у 1994 році.
«Я запізнілий його фанат, бо дехто його знає ще й як Андрія Кіла. Першу пісню його пустив в ефір, філософську – «Соло». Він мені сказав, це тільки ти можеш пустити, бо це не формат, а ти так по-дружньому подаш в ефір. Це пісня про клавіші чорні і білі, як і люди, але чорні виступають і їх частіше зачіпаєш», – розповів Андрій Великий.
«Його розчарувала верхівка влади цілковито»
Про те, що українська музика в Україні не формат, Кузьма говорив від початку своєї творчості, а це останні 25 років. Називав парадоксом те, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не надавала ефірні частоти для україномовного радіо. Врешті музикант створив власне інтернет-радіо, щоб пропагувати українську музику і спілкуватись з людьми. Найбільше любив розмовляти з простими громадянами, вмів до них промовляти словами своїх пісень.
Мало хто знає, що Кузьма Скрябін був активним волонтером, відколи почались бойові дії на Донбасі, робив це без показовості, але постійно наголошував, що не розуміє цієї війни. Він їздив до бійців, придбав машину, виступав перед пораненими і мав приїхати у Львів ще раз…
Торік у листопаді побував у військовому госпіталі у Києві, побачив, що немає місць і кількох поранених забрав додому, розповів товариш. «Бійці жили у нього, він дбав про них, мив, можете собі тільки уявити, – каже товариш. – У нього в останні місяці бурлив мозок, щоб щось зробити і змінити у державі. Він придивлявся до людей, а потім казав, ні, не годиться, не те, не той. Його розчарувала верхівка влади цілковито».
Дорожив родиною найбільше
Політики свого часу подали Кузьмі урок, коли поставили умову – або він зникне з музичного ринку або залишиться, підтримавши їх. «Після цього він більше ніколи нічого не мав із політиками спільного», – каже Андрій Великий.
Кузьма Скрябін дуже дорожив своєю сім’єю, оберігав рідних від телекамер і пліток, пригадує Наталя Яновська, працівник студії «Люксен», яка від 90-х була знайома з музикантом.
«Батьки для нього просто були щось святе. Він був зіркою великої величини, але був людиною. Був своїм для всіх. Два роки тому був тур і Кузьма працював ведучим, а також співав. Його скрізь чекали, він був рідним у всіх містах. Він написав багато душевних пісень. Колись казав, коли не буде кар’єри співака, то відкриє кафе і спілкуватиметься з людьми», – каже Наталя Яновська.
Гурт «Скрябін виник у 1989 році у містечку Новояворівськ. Згодом переїхав у Київ і там завдяки своєму лідеру Кузьмі колектив став популярним попри корумпований шоуринок.
«Ми зналися майже завжди, були спільні концерти, є так багато радісних фотографій, зроблених у Карпатах, не віриться, що все обірвалось», – каже музикант Мирон Блощищак.
Друзі пригадували, що Кузьма поспішав жити, був яскравим, енергійним, мав море творчих планів та ідей. Його останні тексти – це болюча правда, про яку нині багато хто вголос не хоче говорити.
Поховають Кузьму Скрябіна поблизу Львова у Брюховичах. Рідні в останню путь проведуть його самі. Таким є їхнє прохання до всіх шанувальників.
