«Брати по зброї» – фільм з такою назвою документалісти з команди «Еквітас» привезли для показу в США. У понеділок відбулася презентація в Інституті Кеннана, організована за підтримки Посольства України в США.
Фільм «Брати по зброї» ще знімається. Двоє його авторів – Сергій Лисенко та Мирослав Гай – саме зараз працюють під Дебальцевим. У той же час готові уривки – інтерв’ю з місцевими мешканцями, бійцями, волонтерами – документаліст Костянтин Могильник та дизайнер і перекладач Ярослав Овсієнко привезли до США.
Їхня мета потрійна: зібрати гроші на завершення фільму. Зібрати пожертви для допомоги армії та постраждалим від війни. І головне – показати мешканцям США, що саме відбувається на східному фронті, який дух в українських бійців та якою є реальна ціна війни, що прийшла на українську землю.
«Задача фільму – показати людей, які йдуть в бій та повертаються з бою. Спочатку ми ставили собі завдання зробити неідеологічне кіно. Незабаром стало зрозуміло, що це неможливо. Але нас найбільше цікавить, що відбувається з людиною, коли вона з мирного, санаторного, міського життя раптом потрапляє на війну. З моїх знайомих, яких я знав особисто, загинуло вже четверо. З двома з них я познайомився на війні. Двох знав в мирний час. Цю війну треба обов’язково зупинити. Але наша країна знаходиться зараз в такому стані, коли потрібний не просто мир, нам потрібна перемога. Я в цьому впевнений, тому що мир без перемоги для нашої країни буде смертельний. Зараз Україна протистоїть величезній імперії, яка знаходиться у фазі свого болючого розпаду. Це як звір, який потрапив у пастку і робить досить ірраціональні, жорстокі і безумні кроки. І тому Україні самій з цим звіром не впоратися», – говорить Костянтин Могильник, автор фільму.
До того ж, сказав під час свого виступу на події радник-посланник та заступник посла США в Україні Ярослав Брисюк, подібні проекти матимуть і практичну мету – у Гаазі:
«Робить ці документальні фільми і записуйте все, що відбувається. Я переконаний, що незабаром ці документальні фільми будуть показувати не лише в подібних залах. Їх також будуть демонструвати в Гаазі, де будуть судити тих, хто спричинив цей конфлікт», – Ярослав Брисюк.
На рідкість для Вашингтону, під час розмови майже не лунає прізвище російського президента та не обговорюються геополітичні розклади. Історія сьогодні робиться не в Москві чи в Вашингтоні – переконують автори.
«Коли розмовляєш з людьми, які знаходяться на передовій, про війну, про бій, вони – спокійні. Таке враження, що вони знаходяться в центрі торнадо .Але саме там робиться історія. Вона робиться не в Вашингтоні, не в Москві, і не в Києві. В цих кабінетах виробляються геополітичні проекти. Але власне якісь історичні зрушення відбуваються саме там, де людина приймає рішення йти в бій чи ні, допомагати чи ні», – каже Могильник.
Одна з глядачів Елена Гах переїхала до США із Москви. Говорить, що уривки з фільму справили на неї надзвичайне емоційне враження:
«Це виявилося набагато емоційніше, ніж я очікувала. Коли про це читаєш у Facebook, дивишся на YouTube, це не справляє такого враження, як коли ти бачиш такі фільми. Може, ці уривки виглядають сирим відео, але це навіть добре, тому, що ти бачиш абсолютно живе сприйняття людей.
Це ж такі саме люди Це – ваші сусіди, які переживають весь цей жах війни, який ми вже і не пам’ятаємо, або ніколи і не знали. Я розридалася на епізоді, коли українським бійцям привезли подарунки від дітей. В них настільки прекрасні обличчя, такі інтелігентні, розумні. Вони отримують цих маленьких пташок, чіпляють їх собі на одяг… Це робить дуже сильне враження. Я дуже рада, що прийшла. Я нібито на кістку наростила м'ясо своїх вражень. Але ситуація важка. І дискусія показала, що вона легко не буде вирішена. Забагато факторів. Те, що страждає мирне населення, – найстрашніше на цій війні», – зауважує Елена Гах.
Майкл Нікс, консультант з енергетики, що мешкає у Вашингтоні, каже, що уривки з фільму його думку про події в Україні не змінили: «Нас на демократичному Заході дуже турбує те, що відбувається в Україні, агресія російського уряду та російської армії. Цей фільм закріпив негативне враження, яке я вже мав про російський уряд».
Колишній радник Володимира Путіна, а нині – старший співробітник Інституту Катона Андрій Ілларіонов вважає, що цей та подібні документальні фільми необхідно показувати в Росії:
«Чого точно катастрофічно не вистачає, так це знань в нинішній, сучасній Росії про те, що відбувається в Україні, про уявлення українців, їх погляди. У результаті цієї війни були зруйновані зв’язки, які існували між нашими народами століттями. Відбулася гуманітарна катастрофа колосальних розмірів. Важко собі уявити щось аналогічне, що б настільки розділило два великихнароди», – сказав Ілларіонов.
«Зараз, мені здається, перед всіма інтелігентними людьми стоїть завдання намагатися зберегти те, що ще залишилося від відносин між нашими народами, і намагатися знаходити шляхи для їх відновлення. Бандити та злочинці підуть рано чи пізно. Бажано через суд. Це станеться. Але незважаючи на весь це жах, якийвони принесли, ми залишимося. Залишаться мільйони, десятки мільйонів людей і важливо, щоб ці десятки мільйонів людей, навіть, якщо хтось з них виявився осліплений пропагандою, щоб вони якомога швидше очистили свою свідомість від усієї брехні», – додав Ілларіонов.
Окрім Інституту Кеннана, презентація уривків фільму «Брати по зброї» вже відбулася в Українському кіноклубі в Колумбійському Університеті в Нью-Йорку та в українському православному соборі Святого Андрія. Також покази заплановані у Філадельфії, Чикаго, Сан-Франциско та Сакраменто.
