Верховна Рада вирішила, що настав час врегулювати поводження з військовополоненими, та внесла зміни до оборонного законодавства. Відтепер до них та інтернованих осіб застосовуватимуть норми міжнародного права, зокрема, Женевську конвенцію. Окрім того, у законодавстві з’явилась ясність щодо конвоювання, харчування та забезпечення таких людей речами. Юристи акцентують, що закон стосуватиметься саме полонених російських військових та не поширюватиметься на бойовиків сепаратистських угруповань.
Донедавна закон України не регулював методів поводження з військовополоненими та інтернованими особами. Утім тепер, як повідомило Міноборони, держава діятиме згідно з міжнародним законодавством у цьому питанні.
Відомо також, що відповідальність за порядок поводження буде на Кабінеті міністрів. Водночас, до переміщення таких людей у пункти інтернування, ними займатимуться Збройні сили та Нацгвардія. Конвоєм, безпосередньо, опікуватиметься Державна пенітенціарна служба.
Військополонені є, а воєнного стану – немає?
Визначити, як поводитись із військовополоненими – справа внутрішньополітична, зазначає депутат Андрій Іллєнко в інтерв’ю Радіо Свобода. Водночас, за його словами, держава поступово вводить характерні елементи без офіційного введення воєнного стану.
«Дуже багато рішень, які, по суті, є введенням елементів воєнного стану: це створення військово-цивільних адміністрацій, мобілізація, питання про військовополонених», – додає Іллєнко.
За словами депутата, такі несистемні політичні та оборонні заходи лише розхитують «і так дестабілізовану управлінську систему держави». Іллєнко додає, що жодного разу не чув від міжнародних фінансових інституцій, які кредитують Україну, що повноцінний воєнний стан у державі перекрив би ці грошові надходження.
Юридичного поняття «війна» наразі не існує – експерт
Водночас, за словами юриста-міжнародника Віталія Власюка, для утримання військовополонених дійсно не обов’язково запроваджувати воєнний стан чи оголошувати війну. Як такого юридичного поняття «війна» наразі не існує, каже експерт. Натомість, уживають поняття «міжнародний чи неміжнародний збройний конфлікт».
Таким чином, норми поводження з військовополоненими будуть ефективними і за сьогоднішніх реалій. Утім, важливо розуміти, що представники бойових сепаратистських угруповань, за нормами міжнародного права, не належатимуть до цієї категорії, адже є громадянами України. Вони, каже експерт, юридично вважатимуться «особами, затриманими у зв’язку зі збройним конфліктом». До них застосовуватимуть Кримінальне законодавство України.
До російських військовополонених застосовуватимуть Женевську конвенцію
Стосовно ж російських військових, хто спершу «заблукав», а потім потрапив у полон, застосовуватимуть норми Женевської конвенції.
«Статус військовополоненого дає захист дещо більший, аніж статус особи, затриманої у зв’язку зі збройним конфліктом. Насамперед, тих осіб повинні вивезти у безпечне місце, їх не можуть змушувати працювати, окрім певних випадків. Їм повинні забезпечити нормальне харчування, зв’язок із рідними. Не санаторій, але схоже на те», – резюмує юрист.
Натомість, у полоні в бойовиків перебувають близько 600 українських полонених – таку статистику востаннє озвучили у Міноборони. Списки їхніх прізвищ українська сторона готує до наступної зустрічі у форматі Мінських переговорів та сподівається звільнити усіх одночасно.
