В Україні створять базу всіх чиновників, які не матимуть права повернутися на держслужбу

Київ – В Україні відбувається тотальний саботаж люстрації, впевнені в Громадському люстраційному комітеті. Саме тому його учасники й волонтери починають створювати базу всіх чиновників, які вже не матимуть права повернутися на держслужбу. Це робиться для того, щоб запобігти будь-яким спробам уникнути звільнення. Як кожен українець може допомогти очищенню влади і який «спектакль розіграв Ярема», в ефірі «Молодь плюс» розповіла керівник інформаційного відділу Громадського люстраційного комітету Олександра Дрік.

З початку дії люстраційного закону працюємо над тим, щоб люди розуміли, що люстрація відбувається, але більше того, щоб вони розуміли, що таке люстрація. Люди іноді плутають люстрацію із корупцією, вони плутають із покаранням. Люстрація – це ж насправді не покарання, це всього лише критерій для чиновників, які працюють на державних посадах. І наше завдання донести це до людей, дати їм зрозуміти, що це перший крок до очищення влади. Після того вже відбудеться покарання винних.

Під час першої хвилі, так званої, автоматичної люстрації, і під час другої хвилі, це перевірки люстраційні, – відбувається тотальний саботаж. Ми виявили багато людей, які не були звільнені зі своїх посад, попри те, що вони підпадають під автоматичну люстрацію. Автоматична – це один критерій: якщо людина сукупно протягом одного року працювала на державних посадах під час правління Януковича.

В єдиному реєстрі люстрованих осіб зараз менше людей, ніж їх звільнилося насправді. Закон дає право чиновникам, які розуміють, що вони не пройдуть люстраційну перевірку, звільнитися самостійно. І вони не потрапляють до державного реєстру люстрованих осіб.

Небажання людей, які знаходять на державних посадах залишати ці державні посади, більше, ніж щось інше, свідчить про те, що вони використовували їх для власного збагачення, а не для того, щоб служити державі. Близько половини чиновників зараз намагаються оскаржити своє звільнення в судах, більшість із них – це прокуратура.

Ми розробили систему на нашому сайті, електронну систему прийому скарг. Вона дозволяє обирати чиновника, критерій, під який він підпадає і надсилати будь-яку інформацію, яка може стосуватися цього чиновника. На жаль, на сьогодні дуже багато скарг приходить такого плану: «сусідка сказала», тому ми паралельно ведемо інформаційно-роз’яснювальну роботу.

Звичайно, більшість скарг, які приходять, мають корупційну складову. Їх ми нікуди не діваємо. Хоча вони не підпадають під люстрацію. Але ми співпрацюємо з громадською радою люстрації при Мін’юсті, де більшість журналісти, ми передаємо їм на розслідування ці справи. І у нас уже є кілька цікавих прикладів. Наприклад, по Юрію Дворику. До нас надійшла скарга, в якій людина говорила про його майже кримінальну діяльність. І один журналіст Денис Бігус зробив розслідування. І виявив, що його син, прокурор Дарницького району, не задекларував майна: нерухомість, автомобілі, квартира, і таким чином він одразу двох викрив. Ось такий цікавий приклад. І таких у нас відбувається багато, на жаль, це займає багато часу.

А ми почали в ручному режимі збирати інформацію про тих людей, які звільнилися самі (бо підпали б під люстрацію в будь-якому разі, просто пізніше). Щоб через півроку-рік вони не повернулися на роботу в держорганах. Ми складаємо список державних службовців, які підпадають під автоматичну люстрацію, навіть тих, які вже звільнилися. Маємо вручну сісти і всіх перевірити, це «пекельна праця», але воно того варте – в нас буде база всіх чиновників, які ніколи не матимуть право повернутися на державну службу.

Ми зібрали всі декларації в ручному режимі. Волонтери, де знайшли інтернет, там і працюють. Журналіст Денис Бігус кинув клич на Фейсбуці і зібрав 3000 волонтерів, вони тепер декларації розшифровують, перевіряють. Біографії перевіряють.

Хоч держслужбовці приховують ці шматки біографії, які під люстрацію підпадають. Заходиш на сайт: є, є, є біографія… бац! немає інформації за 4 роки.

Розслідування не бувають швидкими. І зараз у нас у роботі близько 20 таких розслідувань.

​

У скаргах, які конкретно стосуються чиновників, які підпадають під люстрацію, як правило, йдеться про злочини, які вони вчиняли, зокрема, під час Євромайдану, зокрема, під час своєї діяльності з 10-го по 14 рік. Ми перевіряємо цих людей, перевіряємо інформацію, яка надається, і тоді уже надсилаємо цю інформацію до громадської ради, розсилаємо цю інформацію до ЗМІ.

І в нас уже є цікаві приклади. Наприклад, є такий собі Дмитро Ісаєнко, заступник міністра регіонального розвитку. Перевірка заступників міністрів починається у березні, але ми вже знаємо, що цю перевірку він не пройшов би. Але неочікуваний факт – він отримав статус учасника бойових дій в зоні АТО. Ми домоглися того, що його змусили підписати заяву про відмову цього статусу. Зараз по ньому відкрите кримінальне впровадження. От такого плану робота допомагає «очистити» владу.

Після того, як почали кримінальне провадження проти Ісаєнка, тоді вже другий заступник цього ж міністра написав вже добровільно заяву про відмову від учасника статусу АТО. Єгор Соболєв розповідав, що Ісаєнко сам сказав, що жодного разу в АТО не був.

Я розумію звідки це бажання в людей, чому відбувається «сміттєва» люстрація. Але ми не підтримуємо «сміттєву» люстрацію, ми не заохочуємо людей до цього, оскільки це немає жодного стосунку до тих європейських цінностей, до законності, яку ми так хочемо зробити в Україні. Якщо людину відправити в смітник – нічого не відбудеться. Він просто це сміття зніме з себе і далі піде працювати. Який у цьому сенс? От єдине, що зробити красиву картинку на камеру. Але від цього нічого не зміниться. Тому треба робити усе за законом.

Зараз триває етап люстраційних перевірок. Перевірка по кожному чиновнику відбувається протягом 2 місяців, щонайменше 2 місяці. На відміну від першого етапу – автоматичного, там, де лише один критерій, тут перевіряється багато критеріїв. Надсилаються запити до Державної фіскальної служби, до правоохоронних органів. Чиновники перевіряють декларацію, перевіряють його зв’язки з КДБ і так далі. За кілька тижнів ми очікуємо на перші результати першої перевірки. І це вище керівництво держави – правоохоронні органи, вищі суди і так далі.

Зараз створена робоча група, яка має напрацювати зміни до закону. Закон буде напрацьовуватися у декількох напрямках. Перший – це люстрація суддів. Зараз закон доопрацюють таким чином, щоб було більше можливостей, щоб очистити саме суди.

Інше питання стосується АТО. Проблема не в тому, що одна чи кілька осіб отримали статус АТО, а в тому, що влада використовує цей інструмент для того, щоб саботувати люстрацію. І тут не треба боротися з конкретними прикладами, тут потрібно системно підходити до самого питання формування цього органу, який надає статус учасника АТО. Наразі це комісія, яка, на жаль, не може відмовити людям, тому що документи в них усі в порядку. Отже, треба врегулювати якось це питання на тому етапі, коли видаються ці документи. Тобто, це ціла система державних органів, і до цього треба підходити так само системно, як і до самого процесу люстрації.

Генпрокурор Ярема з прокурором Донецької області Миколою Франтовським розіграв цілий спектакль. Учасника АТО прокурор Франтовський отримав аж через 3 місяці після того, як він мав бути звільнений за автоматичною люстрацією. Разом з ним статус АТО отримали ще 26 прокурорів.

Депутат Павло Костенко пішов з декларацією заступника генпрокурора Олега Бачуна на зустріч до Яреми (на комітет) і спитав: «поясніть, звідки у заступника генпрокурора Бачуна стільки грошей, стільки квартир, машин?». А той сказав: це все неправда! Але ж ось декларація! Попросили стенограму комітету. Нам не дали: сказали, що немає.