Президент України Петро Порошенко оголосив 25 січня днем жалоби за загиблими в результаті обстрілу Маріуполя. Напередодні Росія заблокувала заяву Ради безпеки ООН, що засуджує обстріл міста сепаратистами та закликає негайно розслідувати інцидент. У неділю в Маріуполі обстрілів не було, проте під вогонь незаконні збройні угруповання вели по низці інших міст і сіл Донбасу.
У зв’язку з останніми подіями в Маріуполі президент України Петро Порошенко достроково повернувся з Саудівської Аравії і 25 січня скликав екстрене засідання Ради національної оборони і безпеки (РНБО), за його словами, «для розробки та впровадження додаткових дієвих кроків через погіршення становища на сході країни».
У суботу сепаратисти з установок «Град» обстріляли житлові квартали Маріуполя. Як повідомив мер міста Юрій Хотлубей, загинули 30 мирних жителів, близько ста людей отримали поранення. За його словами, під обстріл потрапили 53 багатоповерхових та 14 приватних будинків, чотири школи та три дитсадка. ОБСЄ повідомила, що в суботу її експерти прибули в район, що піддався обстрілу, для оцінки ситуації та встановлення усіх фактів.
Маріуполь після обстрілу: 27 загиблих і близько 100 поранених
Президент Петро Порошенко заявив, що Україна, незважаючи ні на що, залишається відданою духу Мінських домовленостей, і, як і раніше, виступає за мирне врегулювання конфлікту. Водночас Київ проведе додаткові консультації з НАТО і посилить свої війська на Донбасі.
Ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко у п’ятницю оголосив, що «ДНР» більше не проводитиме мирних переговорів з Києвом і не дотримуватиметься Мінських домовленостей. А в суботу він заявив про початок «стратегічного наступу» на Маріуполь, заявивши також, що через кілька днів сепаратисти зможуть замкнути «Дебальцевський котел».
Одночасно на Луганщині бойовики протягом ночі з 24 на 25 січня обстрілювали станицю Луганську, селища Кримське, Макарове і Новотошківське. Під вогонь установок «Град» потрапили Верхня Вільхова та Кримське. На Донеччині сепаратисти піддали обстрілу з артилерії селище Славне. Про це розповів журналіст Радіо Свобода Левко Стек, який наразі працює у зоні конфлікту.
– Два дні я був на передовій. Одна позиція, де ми працювали, – околиця Дебальцевого, з боку Луганська – зараз постійно під обстрілом. І ще одна гаряча точка зараз – це Бахмутська траса, 32-й блокпост. Українським частинам довелося відійти з 31-го блокпосту, це ще ближче до нашої території. Найгарячіші бої зараз відбуваються на 29-му блокпосту. Армії доводиться відходити, бо дуже багато сил сепаратистів стягнуто у цьому напрямку. Багато хто говорить, що сили угруповань «ДНР» і «ЛНР» будуть видавлювати українських військових саме постійними артобстрілами та масованими атаками. Якщо Бахмутську трасу втримати не вдасться, то можливі «котли». Українські частини, теоретично, опиняться в оточенні, бо траса тягнеться на багато кілометрів. Те, що зараз відбувається на 29-му блокпосту, дійсно ні під які визначення «перемир’я» не підпадає.
– Ватажок «ДНР» Олександр Захарченко висловив упевненість, що через кілька днів сепаратисти зможуть замкнути «Дебальцевський котел».
– Мені здається, це буде для них дуже складно. Тому що в цьому районі дуже багато української техніки та військових. І це не просто один блокпост, такий, як 31-й, де, дійсно, можна простежити успіхи бойовиків. Вони дійсно зробили масовані атаки, повторю, кілька днів обробляли цей блокпост артилерією, потім були танкові прориви. Але що в результаті отримали? Сепаратисти знайшли тут просто випалену землю, знищену позицію, на яку ніхто не може зайти. Зараз це нічия земля. З іншого боку, там неподалік є село Кримське, де залишилися мирні жителі, і там теж присутня українська армія. Ось там можливе оточення, але це ніякий не «Дебальцевський котел». А якщо говорити конкретно про Дебальцеве, то буквально вчора ми їздили на крайній блокпост української армії, з боку Луганська. Ми потрапили туди якраз під час танкової атаки, нам довелося, звичайно, ховатися в бліндажі, але якогось прориву або руху сепаратистів вперед немає.
– Який напрямок, Луганський чи Донецький, зараз стратегічно є найбільш небезпечним для української армії?
– Зараз – все та ж Бахмутська траса, на якій є безліч українських блокпостів, і які, як ми бачимо з прикладів 32-го та 31-го блокпостів, можна вибивати, ці точки не настільки добре укріплені. В принципі, сепаратисти це і роблять. Якщо вони будуть просуватися, то там, теоретично, можливі дуже погані наслідки. Деякі успіхи є зараз у бойовиків, але, на мою думку, вони навряд чи можуть призвести до того, що українська армія отримає новий «котел», який можна порівняти з «Іловайським котлом».
– Що відомо після суботнього обстрілу Маріуполя про обстановку в місті? Наскільки добре укріплений Маріуполь?
Обстріл Маріуполя і вбивство мирних жителів ніяк не вплинули на оборону міста. Тримає оборону полк «Азов» – вони цілком впевнено себе почувають
– Обстріл Маріуполя і вбивство мирних жителів ніяк не вплинули на оборону міста. Цілком можливо, що ця атака і була розрахована на те, щоб посіяти паніку і привести до жертв саме серед мирного населення. Тому що, за попередніми даними, українські військові та їхні позиції особливо не постраждали. Там тримає оборону полк «Азов» – вони цілком впевнено себе почувають. Так, сепаратисти вбили кілька десятків маріупольців, проте, крім засудження в усьому світі, навряд чи вони отримають якусь від цього користь. Але, звичайно, це жахливо сприйняли в місті. Дуже багато людей впали в паніку, почали говорити про те, що, можливо, зараз сепаратисти почнуть оточувати Маріуполь і скоро в нього увірвуться. Але, якщо відкинути всі ці розмови і гучні крики, ми бачимо, що, крім атаки «Градами» по мирному населенню, нічого не послідувало.
Російський правозахисний центр «Меморіал» заявив, що наказ, відданий ватажком «ДНР» Захарченком збройним загонам сепаратистів з вимогою «більше не брати полонених», є «військовим злочином». У заяві «Меморіалу» наголошується, що міжнародне гуманітарне право, в першу чергу Стаття 3 «Женевської конвенції про поводження з військовополоненими» однозначно забороняє віддавати подібні накази. «Меморіал» нагадує, що, відповідно до Женевської конвенції, «забороняються і завжди і всюди будуть заборонятися» посягання на життя і фізичну недоторканність, вбивства, каліцтва, жорстоке поводження, тортури та катування військовополонених. Російські правозахисники попереджають, що відповідальність за військові злочини на сході України доведеться нести і Росії, чиї високопосадовці відкрито підтримують сепаратистів, і вимагають «негайно зробити кроки до того, щоб спонукати керівництво сепаратистів скасувати злочинний наказ».
Тим часом Росія в ніч на 25 січня заблокувала заяву Ради безпеки ООН, що засуджує ракетний обстріл Маріуполя та закликає провести розслідування події, так як в документі також засуджувалися провокаційні висловлювання сепаратистів про намір захопити більше територій. З ініціативою прийняття такої заяви в суботу виступила Великобританія.
У понеділок 26 січня міністри закордонних справ країн Євросоюзу мають намір провести засідання на тему врегулювання ситуації на Донбасі. Українська сторона на зустрічі планує порушити питання про визнання угруповань «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями та посилення санкцій проти Росії.
Останні події на Донбасі деякі експерти розцінюють як початок масштабного наступу бойовиків і підрозділів російської регулярної армії. Це неминуче призведе до зриву всіх переговорів щодо Донбасу і, як наслідок, – до нових санкцій Заходу проти Російської Федерації. Але, судячи з усього, посилення санкцій не лякає Володимира Путіна, зазначає керівник київського Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.
Путін перейшов до відкритої агресії. У нього закінчилися місцеві резерви, із Криму теж немає бажаючих воювати
– Путін перейшов до відкритої агресії і на сьогодні створює на окупованій території інфраструктуру, підконтрольну російським військам. Він безпосередньо вводить туди російські війська, у нього закінчилися місцеві резерви, із Криму теж немає бажаючих воювати. По суті, зникають всі місцеві ляльки, залишилися тільки так звані лідери «ДНР» і «ЛНР» Олександр Захарченко та Ігор Плотницький і ще кілька людей, а в основному всі там кадри – російські.
Донбасом вже керують призначені Росією менеджери та військові, в тому числі з ФСБ, ГРУ та зовнішньої розвідки
Керує процесом екс-міністр держбезпеки Придністров’я генерал Володимир Антюфеєв. Все практично моделюється і структурується на придністровському варіанті, але ще суворіше. Окупованим Донбасом вже керують призначені Росією менеджери та військові, в тому числі з ФСБ, ГРУ та зовнішньої розвідки. Таким чином, ми маємо відкриту російську агресію Путіна, кремлівського режиму на території України. Наша армія вже налічує до 200 тисяч осіб. При цьому ударне угруповання, орієнтовно, може становити до 50-60 тисяч, яке вибудуване по всьому фронту.
Для Путіна катастрофічна ситуація. Вона полягає у тому, що йому не вдалося пробити дорогу до Криму
Для Путіна катастрофічна ситуація. Вона полягає у тому, що йому не вдалося пробити дорогу до Криму. Для цього треба було зробити прорив, захопити в тому числі і Запорізьку та Дніпропетровську області. Очевидно, що це йому зробити вже не вдасться, тому почалася така позиційна російсько-українська війна.
Незважаючи на активізацію бойових дій, колишній начальник Генштабу Збройних сил України Ігор Романенко вважає, що варіант розв’язання Росією повномасштабної війни, в тому числі через її економічні проблеми, малоймовірний. Нарощування Москвою живої сили та техніки на Донбасі, за словами генерала, мало б поліпшити переговорні позиції російської сторони і, зокрема, домогтися від Києва згоди на створення нової лінії розмежування.
«Чим намагаються зараз займатися росіяни з бойовиками? Це ведення систематичних бойових дій. Вони намагаються ревізувати Мінські угоди
«Чим намагаються зараз займатися росіяни з бойовиками? Це продовження ведення систематичних бойових дій для того, щоб змінити військову ситуацію та вийти на переговори з новими більш сильними позиціями. Вони намагаються ревізувати Мінські угоди. У нас багато питань до них, але, виявляється, що навіть такі домовленості їх не влаштовують, вони хочуть повністю всю територію Донецької та Луганської областей, вони хочуть визнання своїх виборів і багато іншого хочуть, порушуючи домовленості в Мінську», – зазначає Ігор Романенко.
Передрук із сайту Російської редакції Радіо Свобода
