На Дніпропетровщині, в селі Березнуватівка Солонянського району, у четвер вшанували пам’ять Сергія Нігояна – першого євромайданівця, загиблого на столичній вулиці Грушевського під час Революції гідності. Сьогодні виповнився рівно рік з дня його трагічної смерті. Рідні та близькі Сергія Нігояна досі не знають, хто випустив ті дві кулі, які забрали його життя. У селі, де народився і виріс юнак, у пам’ять про нього збираються створити сквер. Водночас у Дніпропетровську міська рада так і не змогла затвердити рішення про присвоєння його імені одному з проспектів.
Квіти, вінки, прапори України та Вірменії, панахида українською та вірменською мовами… Вшанувати пам’ять Сергія Нігояна на його могилі в рідному селищі зібрались сотні людей.
Рідні та близькі не стримують сліз, коли у запису лунає живий голос Сергія – він читає уривок із шевченкового «Кавказу», запис було зроблено вже під час Революції гідності для проекту «Наш Шевченко».
«Гордість вірменського народу»
20-річний Сергій Нігоян народився у вірменській родині, яка переїхала в Україну на початку 90-х років, втікаючи від воєнного конфлікту в Нагірному Карабасі. Він закінчив школу в селі Березнуватівка, де оселилась його родина і народився він сам, серйозно займався спортом, вступив до фізкультурного коледжу. Після початку подій на столичному Майдані, кажуть ті, хто близько знав юнака, він просто не зміг сидіти вдома. У наметовому містечку євромайданівців Сергій був охоронцем, його побратимами були протестувальники з Львівщини та Івано-Франківщини. Це був дуже серйозний вчинок – поїхати до Києва попри волю батьків, який для вихідців із Кавказу, зазвичай, є непорушним законом, розповідає родич Нігоянів Армен Матевосян.
«Він перейшов через прохання батьків не їхати. Він сказав: я своїх друзів, які на Майдані, не кину. Треба сказати спасибі таким батькам, які виростили такого сина. Це гордість вірменського народу. Хай молодь бере приклад з нього. Я на сто відсотків упевнений, що він би зараз служив в АТО, захищав би нас», – розповів родич.
Колись моя дитина відкриє підручник з історії, а я скажу: ця людина була моїм однокласником. Герой України
Знайомі та друзі Сергія згадують його як спокійну, працьовиту й справедливу людину. А ще – як вірменин за походженням – він був справжнім патріотом Вірменії та України, обидві країни вважав своїми батьківщинами.
«У нього було загострене почуття справедливості, тому ніхто не здивувався, коли він поїхав на Майдан. Тяжко, але є і певна гордість за те, що ця людина вчилась разом зі мною. Колись моя дитина відкриє підручник з історії, а я скажу: ця людина була моїм однокласником. Герой України. Ми ним дуже пишаємось», – зазначила однокласниця Ірина.
Проспект не перейменували
У рідному селі Сергія Нігояна планують створити сквер його імені. На школі, де він вчився, вже встановили меморіальну табличку. Водночас у Дніпропетровську депутати міської ради, де все ще складають більшість обрані від Партії регіонів, провалили голосування за рішення щодо перейменування проспекту Калініна на проспект Нігояна. Це викликає обурення в учасників столичного та місцевого Євромайдану, зазначив один із активістів, присутніх на жалобній церемонії, Руслан Колесников.
«Я не розумію наших депутатів міської ради, які навіть з другого разу не проголосували за зміну назви проспекту. Сергій Нігоян – вірменин, український патріот. Було б правильно віддати данину й все ж перейменувати вулицю на Сергія Нігояна. Але для цього треба, щоб громадськість остаточно прокинулась», – сказав Радіо Свобода євромайданівець.
«Беркутівець» змінив ґумові кулі на бойові із власної ініціативи?
Про обставини загибелі Сергія Нігояна на вулиці Грушевського в Києві досі відомо небагато. За офіційними даними, 22 січня там загинуло троє протестувальників, Сергій Нігоян був першим. Одне з вогнепальних поранень він отримав в шию, другу – в голову. Слідство провадить Генеральна прокуратура України, сказав журналістам у четвер народний депутат України Антон Геращенко. За однією з версій, того дня хтось із «беркутівців», які протистояли майданівцям, із власної ініціативи замінив видані йому ґумові кулі на бойові.
Це зробив хтось, хто саме хотів убити людину. Решта стріляли ґумовими кулямиАнтон Геращенко
«Справу цю веде Генеральна прокуратура України і вона має звітувати. Помпова рушниця входить до складу тієї зброї, яку використовує міліція. Вона може стріляти ґумовими кулями. Але хтось вставив справжній патрон. Там були сотні «беркутівців». Це зробив хтось, хто саме хотів убити людину. Решта стріляли ґумовими кулями, там було ними все усіяно», – сказав біля могили Сергія Нігояна Антон Геращенко.
На церемонію вшанування пам’яті загиблого євромайданівця до його рідного села у четвер чекали президента України, однак плани щодо цього візиту змінились.
