Київ – Минає рік, як під час революційних подій у Києві пролилася кров. Вранці 22 січня 2014 року від вогнепальних поранень загинули активісти самооборони Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. А Роман Сеник отримав смертельні поранення і помер через три дні. Винних у цих вбивствах не встановили і шанси на це дуже малі, адже докази знищили.
20-річний український громадянин вірменського походження Сергій Нігоян, 25-річний білорус Михайло Жизневський та 45-річний уродженець Львівщини Роман Сеник стали першими жертвами силового протистояння на столичній вулиці Грушевського.
Тодішнє міліцейське керівництво запевняло, що МВС не причетне до їх загибелі: мовляв, набої, які завдали таких тілесних ушкоджень, на озброєнні міліції не перебувають. Нігоян був вбитий мисливською картеччю, а Жизневський і Сеник – кулями, призначеними для зупинки транспорту.
Тепер керівництво МВС не сумнівається, що активісти були вбиті бійцямиміліцейського спецпідрозділу «Беркут». Стріляли з помпових рушниць «Форт-500», які були у «беркутівців» на озброєнні.
«Беркут» доказів не залишив
«Ці рушниці роздали «беркутівцям», аби вони завадили можливому проїзду машин до будівель Верховної Ради і Кабміну. Але визначити, хто із сотень «беркутівців» стріляв – цим займається генпрокуратура», – каже народний депутат Антон Геращенко.
За словами старшого помічника генерального прокурора з особливих доручень Валерія Карпунцова, «у цьому провадженні допитано більше 300 свідків, долучено відеодокази, слідство триває».
Шанси на те, що вбивці постануть перед судом дуже незначні. Адже тодішнє міліцейське керівництво подбало про те, аби знищити докази.
«На цей період вже немає документального підтвердження – де який підрозділ знаходився. Не фіксувалося, кому і в який час видавали помпові рушниці. І бойові набої видавалися також не під розписку», – розповідає адвокат родин загиблих майданців Євгенія Закревська.
За таких умов, аби встановити винних, залишається сподіватися насамперед на покази свідків. Однак, за словами Євгенії Закревської, міліцейське керівництво не створило умов, які б спонукали колишніх «беркутівців» дати такі свідчення. На її думку, «потрібно, щоб у керівництві спецпідрозділів не були присутні люди, які себе тоді дискредитували».
Вбивці-викрадачі втекли, крім одного «крайнього»
Того ж таки 22 січня у лісі під Києвом був знайденим мертвим активіст майдану львів’янин 50-річний Юрій Вербицький. Його разом із іншим активістом – теперішнім народним депутатом Ігорем Луценком – викрали напередодні із лікарні. Виконавці цього злочину були встановлені, але більшість з них втекли з України.
«У межах досягнення слідства і суду знаходиться лише один зі співвиконавців, роль якого дуже невелика – стояв на шухері. Що ж до організаторів і замовників цього злочину – а там шляхи ведуть до керівництва МВС – то ці особи навіть не встановлюються», – каже Євгенія Закревська.
Увечері 22 січня на майдані Незалежності та на вулиці Грушевського відбудуться акції на вшанування пам’яті перших загиблих героїв.
