Сімферополь – За 10 місяців незаконної анексії Криму з боку Росії економічного дива на півострові не сталося. Навпаки, умови для ведення бізнесу стають дедалі несприятливішими. Головною загрозою стала політика «націоналізації» великих підприємств, яку впроваджує уряд Криму за допомогою нелегального мілітаризованого угрупування під назвою кримська «самооборона». Об’єкти українських бізнесменів захоплюють у першу чергу.
Тема рейдерського захоплення бізнесу в анексованому Криму з’явилася на шпальтах західної преси. Американська газета The New York Times пише, посилаючись на бізнесменів і адвокатів, про те, що відтоді, як Росія анексувала український півострів у Чорному морі 10 місяців тому, у колишніх власників були відібрані об’єкти нерухомості та інші активи на суму понад мільярд доларів. Сьогодні серед жертв примусової «націоналізації» – банки, готелі, суднобудівні заводи, ферми, заправні станції, хлібокомбінати і навіть земля та комплекс будівель Ялтинської кіностудії.
Активна фаза рейдерського захоплення бізнесу в Криму розпочалася у вересні, після того, як на засіданні так званого «Госсовєта» виконуючий обов’язки «голови» республіки Сергій Аксьонов закликав «покарати» відомого українського олігарха Ігоря Коломойського за його позицію щодо воєнних дій на Донбасі та відібрати усю його власність на півострові.
«Пан Коломойський є у тому числі одним із ініціаторів та фінансистів заходу під назвою АТО на півдні та сході України, де вбивають наших співгромадян, російських громадян України. Я вважаю, що це наше моральне право та моральний борг провести таку націоналізацію. Після цього усе майно пана Коломойського буде продане з торгів і за цей рахунок буде погашений борг перед вкладниками «Приватбанку», – сказав Аксьонов з трибуни. Його пропозицію кримські депутати зустріли оплесками.
Хоча така конфіскація порушує Конституцію Російської Федерації, що передбачає обов’язкову компенсацію, місцевий «уряд» проводить вибіркову конфіскацію власності без відшкодування, оскільки отримав карт-бланш від федеральної влади Росії на пошук джерел для формування бюджету республіки, вважає The New York Times.
Українські бізнесмени оскаржують незаконну націоналізацію у міжнародному суді
Як повідомила заступник «міністра» майнових та земельних справ Криму Оксана Лахіна, зі 140 об’єктів, які вже таким чином «націоналізували», 110 належать Коломойському. При цьому вона зазначила, що представники українського олігарха надсилають до її відомства численні листи та намагаються «саботувати процес інвентаризації».
Дніпропетровська аграрна компанія «Агротрейд» – одна з перших українських компаній, що звернулася по захист своїх прав до міжнародних судів. У 2014 році група невідомих озброєних людей у камуфляжі захопила виробничу територію компанії «Агротрейд» у селищі Багерово Ленінського району, захопила 5 тисяч гектарів землі, засіяної зерновими культурами. Звернення до правоохоронних органів та органів влади Криму не дали жодного результату.
Хто зупинить рейдерів під маскою кримської «самооборони»?
Рейдерські захоплення здійснюють, використовуючи озброєні загони, підпорядковані «уряду» республіки, які називають «самообороною». Саме представники цього мілітаристського угрупування провели численні рейди на підприємства півострова, вигнавши їх власників і примусово націоналізувавши майно.
Одним із критиків присутності на півострові формувань так званої «самооборони» став колишній соратник лідера комуністичної партії України Петра Симоненка, а також екс-спікер кримського парламенту Леонід Грач. Він вже звернувся до Генеральної прокуратури Росії з проханням дати оцінку діям цього воєнізованого угруповання та вирішити питання доцільності її існування в Криму.
«Самооборона» – це Аксьонов. Треба одразу ставити «знак рівності». І для міжнародної спільноти, яка проти включення півострова до складу Росії, – це ж один з козирів», – вважає Леонід Грач, який бачить у самообороні не лише загрозу для існування тут бізнесу, але й прорахунок політиків Кремля, що зробили ставку на Аксьонова, людину з кримінальним минулим, схильного до бандитських засобів керування.
До речі, з початком 2015 року кримська «самооборона» стала поза законом, адже її діяльність не підпадає під юрисдикцію жодного російського закону, які почали діяти на півострові після завершення так званого «перехідного періоду».
