Рікард Йозвіак
Вибори у двох країнах-членах і чвари щодо санкцій проти Росії обіцяють створити неприємності для Європейського союзу цього року. Брюссельський кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвіак детальніше розповідає про ці три потенційні проблеми.
Вибори у Греції можуть призвести до нової кризи
Хоча світ може думати, що кризі у єврозоні настав кінець, Брюссель, імовірно, розпочне рік грубим пробудженням.
Грецький прем’єр-міністр Андоніс Самарас був змушений, згідно з конституцією, призначити дострокові вибори після того, як парламент країні тричі не зміг обрати президента країни у грудні 2014 року. Голосування, що відбудеться 25 січня, відчиняє двері можливій економічні кризі у країні, де остання криза розпочалася у 2009 році.
Причина можливої кризи полягає у тому, що правоцентристська партія Самараса «Нова демократія» на три відсотки відстає від популістської лівацької партії «Сіріза». Її лідер Алексіс Ципрас пообіцяв підняти заробітну плату, збільшити число державних посад і переконати єврозону списати деякі грецькі борги. Кожен із цих кроків порушує зобов’язання, яких Греція пообіцяла дотримуватися в обмін на міжнародну фінансову допомогу після кризи 2009 року. Крім того, такі дії можуть призвести до дефолту та змусити країну взагалі залишити єврозону.
Якщо це станеться, інші вразливі держави можуть піти шляхом Греції. Тоді єдина європейська валюта може опинитися під серйозним тиском чи взагалі зникнути.
Чергові суперечки через санкції проти Росії
Мало питань можуть розділити позиції країн-членів ЄС так, як питання того, чи варто поновлювати санкції проти Росії, які у 2014 році ввели через анексію Криму та втручання на схід України. Очікується, що Москва буде робити все можливе, щоб поглибити наявні розбіжності між європейськими країнами.
Перші на черзі поновлення у березні – це замороження персональних активів та заборона надання віз окремим особам. Через те, що вони, в основному, стосуються лише сепаратистів та невисокопосадових членів російської Думи, ці санкції, найімовірніше, поновлять без серйозних обговорень.
Великі рішення доведеться приймати у червні та липні, коли переглядатимуться економічні санкції, які впливають на російські банки й енергетичну галузь країни.
Рішення поновити санкції має бути одноголосним, тобто всі 28 країн-членів ЄС мають погодитися. Наразі багато країн можуть вагатися з різних на те причин.
Південні країни можуть побоюватися вищезгаданої євро-кризи і через це стверджувати, що Європі необхідно мати ширший доступ до російського ринку. Крім того, багато східних європейських держав можуть сказати, що через заборону Росії імпортувати європейську сільськогосподарську продукцію занадто страждають їхні держскарбниці. Побоювання того, що Росія балансує на межі економічного краху, є ще одним аргументом не поновлювати санкції, і звучатиме він, напевно, часто у Брюсселі цього року.
Вихід Британії?
Великобританія вже деякий час повільно відходить від серцевини Європейського союзу. Але вибори 7 травня можуть стати початком кінця членства країни у ЄС. Щонайменше голосування розпочне черговий кропіткий і тривалий етап переговорів щодо зміни європейських угод.
Прем’єр-міністр країни Дейвід Камерон пообіцяв провести референдум про членство Великобританії у ЄС, якщо його Консервативна партія переможе на виборах. Згідно з останніми опитуваннями, Камерон має великі шанси залишитися при владі. Результати можливого референдуму обіцяють показати високу кількість як прихильників, так і супротивників членства у ЄС.
Камерон обіцяв провести референдум до кінця 2017 року, але також робив заяви, згідно з якими референдум можуть провести раніше.
Більше того, за інформацією деяких ЗМІ, євроскептична Партія незалежності Сполученого Королівства (UKIP) може навіть стати молодшим партнером Консервативної партії у новому уряді.
До референдуму Камерон планує переглянути умови членства Великобританії у ЄС, що включатиме намагання Лондона обмежити надання допомоги безробітним громадянам ЄС, які шукають роботу у Великобританії. Це призведе до трудомісткого процесу внесення змін у чинні європейські угоди.
