Львів – Атмосфера цьогорічного Різдва є особливою зокрема тим, що сприймається через призму ситуації на Скраїни. Львівські волонтери днями рушать до українських бійців із вертепом, різдвяними частуваннями, щоб подарувати радість свята і там, де лунають постріли. Родини ж бійців вшанують свято з думкою про своїх рідних.
Маленький Руслан із бабусею і мамою Різдво проведе з татом, який лежить важкопоранений у військовому госпіталі. До того ж, у тата день народження 7 січня. «Я хочу, щоб тато скоро одужав і прийшов додому», – каже хлопчик.
«Він не стає на ноги, щодня донька їздить у лікарню», – пояснює бабуся ситуацію з хлопчиковим татом.
Вперше Різдво проведе без чоловіка Наталія Пастернак. Атмосфера буде незвична, говорить жінка. «Сподіваюсь, що на другу коляду, 14 січня, тато приїде і буде з нами посівати, – каже Наталія. – Доньки дуже мене підтримують, переживають за мене, підтримують тата у телефонних розмовах».
«Ми стараємось не засмучуватись, – розповідає 11-річна Соломійка Пастернак. – Останній раз я тата бачила 28 серпня. Нехай кожний, у чиїй родині хтось на Сході, не засмучувались і чекали на свого тата, чоловіка, друга».
Пишу, щоб тато повернувся додому
«Я пишу завжди, щоб тато повернувся додому і молюся за це щодня», – каже 9-річна Надійка, яка вперше святкуватиме Різдво не з татом.
«Постараюсь думати про щось приємне, хоч буде тяжко, звісно. Щоб швидше повернувся додому. Ми не бачилась три місяці. Найбільше – здоров’я, терпіння, злагоди, щоб всі були вкупі у родині», – побажала усім Зоя Кута, чоловік якої, Володимир, нині на Сході, а вона виховує двох донечок і чекає.
Волонтери пакують бійцям гостинці
Рідні змогли спакувати пакуночки для своїх чоловіків, синів, передати листівки. Усе це волонтери повезуть на Схід. Підготували також і вертеп, у якому будуть сучасні персонажі. І, звісно, добро переможе зло. «Смерть і чорт відмовляються виконувати накази Путіна, щоб знищити український народ, і забирають його у пекло», – розповідає керівник волонтерського руху «Самооборони» Валерій Веремчук.
«Зараз хлопці просять привезти їм медикаменти протизастудні. Ми це купимо і ще щось до святкового столу, – додає волонтер. – Ми тут святкуємо, а там дещо інакше. Буде шинка, чого немає у раціоні, а також підготували теплий одяг, п’ять тисяч грілок на руки і ноги, термобілизну».
Волонтери завезуть також і одну машину швидкої допомоги, яка обслуговуватиме лінію оборони у напрямку села Піски Донецької області.
Чимало українських бійців приїхали на Різдво додому у короткотермінову відпустку. Серед них – і Юрко, для якого нинішнє свято буде іншим, ніж зазвичай. Бо важко забути тих, кого вже немає. Каже: пригадає передусім тих, хто не має змоги святкувати Різдво у рідних домівках.
Все одно пішов би добровольцем, навіть якби не мобілізували
«Важко стерти з пам’яті всі ті пережиті емоції, – зізнається боєць. – Я був мобілізований, але все одно пішов би добровольцем, навіть якби не мобілізували. Помолюсь за хлопців, щоб вони повернулись живі і здорові додому».
Побажання побачити українських вояків живими і здоровими буде у більшості родин. А діти бійців – і ті, чиї батьки вже на небі, і ті, які чекають на тат зі Сходу – співатимуть колядок, бо вірять, що їх також почують.
