Однією зі складових російсько-українського конфлікту цього року стало протистояння в галузі культури і музики. З одного боку, поїздки Йосипа Кобзона і Михайла Пореченкова до Донецька і санкції проти них за це з боку деяких європейських країн. З іншого боку, концерт Андрія Макаревича і Діани Арбеніної у звільненому українською армією Слов’янську, після якого цих музикантів стали гнобити в Росії, скасування виступів гурту «Океан Ельзи» в Росії, виступ Бориса Гребенщикова в Києві. І це лише деякі з епізодів заочної російсько-української культурної війни. Незважаючи на це, багато українських музикантів і співаків залишаються вкрай популярними в Росії, і навпаки. Одним із символів української пострадянської культури для росіян (і не тільки для них) є рок-музикант і співак Олег Скрипка, лідер гурту «Воплі Відоплясова». Нещодавно він мав концерт для українських солдатів і добровольців у зоні антитерористичної операції на сході України, в Старобільську. В інтерв’ю Радіо Свобода Олег Скрипка подякував за підтримку росіянам, які виступають проти війни в Україні, і висловив упевненість в тому, що рано чи пізно нормальні стосунки між двома країнами відновляться.
– На жаль, суспільство поляризувалося на два табори, причому вони є і в Росії теж. У нас ці два табори називаються «ватники» та «укропи». Я, безумовно, «укроп». Але я вважаю, що ця поляризація, по-перше, уявна, а по-друге, дуже шкідлива. Це ілюзія. Ми всі під Богом ходимо, а конфронтація завжди призводить до війни і до крові. Те, що зараз відбувається в Україні, в цьому сенсі дуже показово.
– З одного боку, війна. З іншого боку, українці отримали завдяки Майдану шанс на кардинальні перетворення в суспільстві, і цей шанс, здається, ще не втрачено. Чи вартий Майдан тих жертв, які довелося зазнати Україні у 2014 році?
– Перетворення в суспільстві, в головах людей радикальні, очевидні. Те, що перетворення відбуваються, це прекрасно. Але те, що це відбувається у такий страшний спосіб, це сумно. Просто так буває: якщо якісь очевидні речі стають для людей не очевидними, тоді приходить біда.
– Ви щойно були в Старобільську, в зоні АТО, як Вам здається: чи відбулося насправді якесь роз’єднання не просто формальне, але в умах людей, що опинилися по різні лінії фронту, чи зможе Україна подолати це роз’єднання?
Роз’єднання країни не сталося – сталася окупація. Йде маніпуляція, ніби це українці між собою борються, але насправді це просто зовнішня агресія в чистому вигляді
– Ну, роз’єднання країни не сталося – сталася окупація, це різні речі. Йде маніпуляція, ніби це українці між собою борються, але насправді це просто зовнішня агресія в чистому вигляді. Хлопці б’ються на фронті, захищають Україну. А те, що серед мирних жителів, на рівні дискусій, звичайно, не у всіх там струнка картина світу – це так, причому перегини і в одну, і в іншу сторону є. Все одно очевидно, що Україна – це держава, що нам, українцям, самим вирішувати свої справи, гарний у нас уряд чи поганий, але це наші справи.
– Якщо Росія вийде з конфлікту з Україною, чи вдасться реінтегрувати окуповані, як Ви їх називаєте, регіони, до складу єдиної країни?
Зараз пряма агресія російська вже безглузда. За кілька місяців у них не виходить донецький аеропорт взяти, не кажучи вже про інші території
– Звичайно. Зараз, я так зрозумів, пряма агресія російська вже безглузда, тому що, ну, не виходить. За кілька місяців у них не виходить донецький аеропорт взяти, не кажучи вже про інші території. Мені здається, наступу вже не буде. Нинішня уповільнена ситуація буде зберігатися ще рік-два. А потім, я сподіваюся, економіка в Україні відновиться і жителям окупованих територій буде очевидно, що вони живуть у розрусі, а Україна нормально розвивається. Зараз, коли люди із зони АТО приїжджають до Києва, вони бачать, що економіка працює, люди в магазинах купують новорічні подарунки – а у них розруха. Дуже багато хто розуміє, що вони зробили неправильний вибір.
– Олеже, Ви були, та й залишаєтеся, дуже популярним музикантом у Росії, гурт «Воплі Відоплясова» для багатьох як був, так і є, як і раніше, символом сучасної української музичної культури. Чи сподіваєтеся Ви ще приїхати сюди з концертами? Навіть російських музикантів, Андрія Макаревича, наприклад, що виступав в Слов’янську, піддали в Росії масовій обструкції, що вже говорити про українського рок-співака, який грав для українських солдатів у зоні АТО. Загалом, чи розраховуєте Ви ще зіграти і заспівати для тієї публіки в Росії, яка Вас пам’ятає і любить?
– Безумовно. Все в світі закінчується. Усі війни закінчуються, і ця війна теж закінчиться. Ні російський народ, ні український народ нікуди не подінуться, ми будемо поруч, кордон наш поруч, наші родинні зв’язки нікуди не подінуться. Виживають тільки розсудливі люди. Розсудливі люди виживуть і будуть співпрацювати, на якомусь новому рівні, нормальному, адекватному. А от коли це станеться – це інше питання, через 2 роки, через 5 або через 10 років.
– Тобто посил, який навіть у популярній українській пісні цього року присутній: «Ніколи ми не будемо братами», – Вам не близький?
В України з Росією було багато воєн, це не перша війна, але я впевнений, що вона остання, багатовікову брехню треба вирішити
– Я розумію цей імпульс, тому що цей імпульс – результат величезної болю, відчаю. Історія про братерство російського та українського народу, грубо кажучи, дуже сильно скомпільована. Ті люди, які дуже сильно вірили в братство, вони дуже сильно розчарувалися. Я сильно в це братство народів не вірив, більш об’єктивно дивився на ці речі, тому й не розчарувався. В України з Росією було багато воєн, насправді, це не перша війна, але я впевнений, що вона остання, насправді. Правда вийшла назовні, багатовікову брехню треба вирішити, і потім уже на базі нових стосунків можна нормально співпрацювати, нормально дружити.
– З якими словами Ви б звернулися до росіян – і до тих, хто впевнений в існуванні в Україні виключно «фашистів», і до тих, хто підтримав Майдан?
До тих, хто переживає за Україну, я хочу звернутися з вдячністю, побажати, щоб у них такого ніколи не сталося – ні в країні, ні серед близьких і знайомих. Війна – це дуже страшно
– Усім росіянам я хочу побажати миру, добра, щастя, гармонії в серці. Щоб у вашій родині, серед ваших близьких було взаєморозуміння й любов. Це найголовніше. А з приводу України... Немає сенсу звертатися до людей, які вважають, що в Україні фашисти, треба розмовляти з тими людьми, які здатні чути. До тих, хто переживає за те, що зараз відбувається в Україні, я, по-перше, хочу просто звернутися зі вдячністю, а по-друге, хочу побажати, щоб у них такого ніколи не сталося – ні в країні, ні серед близьких і знайомих. Війна – це дуже страшно, це дуже боляче.
Ми, українці, стали сильнішими, більш тверезо дивимося на життя
Ми, українці, живемо вже досить довго з цим, ми це переживемо, це нас змінило, ми стали сильнішими, більш тверезо дивимося на життя. Я навіть зустрічав людей, це мої знайомі, близькі – вони прийшли з фронтів і стали добрішими, тобто це якесь очищення. Всім-всім людям в Росії, Україні, інших країнах бажаю щастя, миру, добра, нехай новий рік принесе нам тільки радість і дружбу. Все буде добре!
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода.
