(Рубрика «Точка зору»)
Рік 2014-й, що минає, був приголомшливо складним, але кожному з нас він дав можливість себе показати. Одні кримчани показали чудеса пристосуванства, інші ж зробили героїчні вчинки, жили по совісті або навіть стали жертвами нового режиму.
Пропонуємо згадати про цих людей. Хтось із них нас здивував, чиїсь вчинки були цілком передбачуваними, але від того не менш цінними. Ті, про кого піде мова нижче – це, в більшості своїй, прості люди. Але кожен з них гідний того, щоб саме його назвали кримчанином року.
Юлій Мамчур
Коли на півострів вторглися «зелені чоловічки», чимало кримських військових зрадили Україну. Хтось – зі страху, хтось – з користі, хтось – тому, що від початку був «подвійним агентом». Але тільки не Юлій Мамчур. Льотчик першого класу, командир 204-ї бригади тактичної авіації у Бельбеку прославився зовсім приголомшливим вчинком. Беззбройні, під бойовим прапором, виконуючи гімн України, полковник Мамчур та його підлеглі пішли на озброєних інтервентів, які заблокували вхід у військову частину. Ці кадри побачив весь світ. Майже місяць українські льотчики утримували свою частину, але, так і не дочекавшись підкріплення, були змушені її залишити. Сьогодні Мамчур – народний депутат України.
Іса Акаєв
Кримські адепти «русского мира» невтомно повторюють, що батальйон «Крим» – це фікція, а тим часом його бійці продовжують знищувати бойовиків на Сході України. Батальйон був створений з добровольців-кримчан, в основному – кримських татар. Командир з позивним Іса – інженер, який раніше і не припускав, що піде воювати. Після російської анексії півострова Іса виїхав з Криму разом з товаришем і записався в добровольці. Його батальйон відомий тим, що виявляє велику кмітливість і стійкість у боротьбі з супротивником. «А нашим ворогам хочу передати, щоб вони не розслаблялися. Ми за кожним з них прийдемо, однозначно», – обіцяє комбат.
Роман Бочкала
Військовий журналіст Роман Бочкала побував не в одній гарячій точці. Напевно, в свій час, відправляючись в Конго, Ліберію, Єгипет, Сирію, Косово, Карабах, Грузію чи її регіони Абхазію, Південну Осетію, він і не припускав, що колись буде висвітлювати конфлікт у рідній країні. З упевненістю можна сказати, що сьогодні він – найвідоміший український військовий журналіст кримського походження. Мало хто знає, але Роман родом з Криму. Він закінчив Таврійський національний університет, причому не за фахом «журналістика». Роман – маркетолог. Журналістську ж кар'єру розпочав у Джанкої. Потім перейшов на загальнокримський телеканал ЧТРК. У 2007 році потрапив на український «Інтер». Таким шляхом з маленького провінційного містечка Роман вийшов на загальноукраїнський, а потім і на світовий рівень. Сьогодні Бочкала також відомий як волонтер, зусиллями якого українські бійці на передовій отримують так необхідні їм припаси і спорядження.
Олег Сенцов і Олександр Кольченко
Лише у Кремлі могли організувати цькування незгідних під маркою боротьби з терористами. Після того, як Крим незаконно перейшов у підпорядкування Росії, ФСБ відрапортувала про затримання членів «диверсійної групи «Правого сектора», які нібито планували теракти в Сімферополі, Ялті та Севастополі. Серед затриманих кримчани Олег Сенцов, Олексій Чирній, Геннадій Афанасьєв і Олександр Кольченко.
Про Сенцова в ЗМІ чутно набагато більше, адже він є відомим талановитим режисером і його затримання – це скандал світового масштабу. Хлопці досі перебувають під вартою в Москві, а з виступів Сенцова в судах його прихильники вже сформували цілий цитатник. Наведемо одну з його фраз, яка висловила позицію не тільки самого Олега, а й багатьох українських кримчан: «Я не кріпак, щоб із землею мене передавати».
Зараз українські політики й активісти працюють над тим, щоб Сенцова та інших політичних в'язнів звільнили. Але, на жаль, імовірність цього надзвичайно низька, адже Сенцова, як і решту фігурантів справи, після анексії Криму насильно зарахували до громадян Росії.
Олександра Дворецька
Незважаючи на молодий вік, правозахисниця Олександра Дворецька є однією з найвідоміших активісток в Криму і Україні і навіть потрапила в рейтинг найвпливовіших жінок за версією журналу «Фокус».
Саша дуже любить Крим, але була змушена покинути його після анексії. І хоча поведінка правозахисниці завжди було настільки яскравою, що правоохоронці заходили в гості за адресою її прописки ще за влади Януковича, при російській владі у неї просто не залишалося шансів бути на волі.
Зараз Олександра розгорнула в Україні правозахисні центри, які займаються юридичною допомогою кримчанам. Також вона активно працює над законопроектами, спрямованими на полегшення життя кримським переселенцям на материку. До речі, цей рік був у Саші насиченим не тільки в громадській діяльності, але і в особистому житті: вона вийшла заміж за громадського активіста з Луганська Костянтина Реуцького.
Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров
Лідери кримськотатарського меджлісу Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров не з тих кримських татар, які пішли на компроміс з новою владою. Тому сьогодні вони є для Криму персонами нон-грата: в'їзд на півострів їм заборонений. Але обидва продовжують свою діяльність на користь повернення Криму до складу України. Сьогодні Мустафа Джемілєв – бажаний гість не тільки в українських, але й у світових політичних колах, а активісти збирають гроші на те, щоб зняти про нього кіно.
Злата Огневич
Співачка Злата Огневич в цьому році здивувала нас не тільки тим, що стала членом українського парламенту під своїм справжнім іменем Інна Бордюг, але і дечим ще, завдяки чому і потрапила в наш рейтинг. Буквально недавно стало відомо, що саме вона виконала знамениту пісню Pray for Ukraine, яка покликана розповісти всьому світові про події в нашій країні зрозумілою йому мовою. Довгий час Огневич приховувала свою причетність до цього твору, і лише не так давно стало відомо, що голос, який не впізнав ніхто з її шанувальників, належить саме Златі.
Андрій Клименко та Майдан закордонних справ
Відомий кримський журналіст, економічний аналітик і громадський діяч Андрій Клименко став одним з організаторів благодійного фонду «Майдан закордонних справ», який так описує свої цілі: «Благодійний фонд «Майдан закордонних справ» пропонує українцям і світу професійний погляд на зовнішню політику України: адекватні, зрозумілі, ефективні, засновані на непорушності прав людини та раціональному інтересі громадян, бізнесу, суспільства і держави форми та напрями міжнародної діяльності». Говорячи простою мовою, це організація, яка працює над тим, щоб іноземна публіка отримувала максимально коректну інформацію про Україну. А це, погодьтеся, сьогодні дуже важливо. До того ж зусилля і активність «Майдану закордонних справ» у багатьох питаннях навіть перевершують активність офіційного МЗС. Зокрема, це стосується боротьби з порушенням іноземними суб'єктами статусу Криму як окупованої території.
Олександр Усик
Напевно, навіть представники кримської «самооборони» бояться підійти до боксера Усика, який нещодавно повідомив, що не збирається їхати з Криму і вивозити з півострова свою сім'ю. І це незважаючи на те, що Олександр відкрито висловлює свою патріотичну позицію і продовжує називати Крим українським. Тим не менше, навіть при перетині кордону півострова у боксера проблем не виникає. Зараз він продовжує свою спортивну кар'єру під егідою братів Кличків, які, як відомо, теж є ворогами кримської влади. Кар’єра Усика йде вгору: цього року у Львові кримчанин нокаутував Даніеля Брюера і завоював перший в своїй професійній кар’єрі титул тимчасового інтерконтинентального чемпіона за версією WBO.
Ліза Богуцька
Відома кримська активістка і блогер Єлизавета Богуцька, що покинула Крим після обшуку в її будинку і шестигодинного допиту в поліції, зараз перебуває в Одесі. Підставою для обшуку стало те, що Єлизавета у травні брала участь у зустрічі національного лідера кримських татар Мустафи Джемілєва в Армянську. Хоча за фактом, найімовірніше, причина була інша: Богуцька, відома під псевдонімом Ліза Богутскі, писала в соціальних мережах і різних виданнях гострі матеріали, спрямовані проти анексії Криму та на захист прав кримчан, не згодних з приєднанням півострова до Росії.
Катерина Сергацкова
Ця журналістка, що пише про війну з найстрашніших її точок, народилася в Росії, вчилася в Волгоградському державному університеті. Потім, зіткнувшись з тиском з боку російської влади, переїхала в Крим, де продовжила журналістську кар'єру. Сьогодні вона пише військові репортажі для «Української правди», «Фокуса», українського Esquire, російських Colta і Snob. Катерина як журналіст унікальна тим, що показує події не тільки з українського боку, але і з табору сепаратистів, спілкуючись безпосередньо з ними. При цьому залишається шанованою для обох сторін. Також Катерина відрізняється нестандартним, психологічним підходом до висвітлення теми війни. «Війна – це не про кулі і не про «Гради». Це про людей», – зізналася вона в інтерв'ю одному з видань.
Решат Аметов
Цей простий кримський татарин – єдина людина з нашого списку, якого вже немає в живих, але про якого неможливо не сказати. Решат був викрадений у березні під час одиночного пікету проти вторгнення російських військ до Криму біля будівлі Ради міністрів людьми у камуфляжній формі. Через деякий час його тіло знайшли в полі в Білогірському районі зі слідами тортур. Поруч були знайдені наручники, а голова вбитого була обв'язана клейкою стрічкою. Кримський «прем'єр» Сергій Аксьонов поспішив оголосити, що представники так званої «кримської самооборони» непричетні до цього вбивства, хоча саме їх підозрюють у жорстокому злочині.
Боротьба з інакомислячими злочинними методами на Решаті Аметові не закінчилася. Потім була низка викрадень інших кримських татар, які багато хто назвав актами залякування незгодних.
Роман Ніколаєв і Настя Дрозд – кримські журналісти
Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
