У першій половині 2015 року Латвія буде головувати в ЄС, а Рига стане місцем проведення саміту «Східного партнерства», участь в якому візьме й Україна. Рига буде скеровувати реакцію Брюсселя на дії Росії і намагатиметься активізувати політику ЄС у Середній Азії. Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевічс дав ексклюзивне інтерв’ю Радіо Свобода і розповів про пріоритети латвійського дебютного головування в ЄС.
– Чого Латвія хоче досягнути на Ризькому саміті «Східного партнерства» у травні?
– З моєї точки зору, є очевидним, що саміт «Східного партнерства» в Ризі дає дуже чіткий сигнал, що ЄС є залученим і активно сприяє співпраці зі східними партнерами – так, як ми це робили раніше. Я б також ясно бачив, що є диференціація східних партнерів, бо ми маємо групи з шести країн, які мають різний рівень амбіцій коли заходить мова про їхню співпрацю з ЄС. Відтак, для мене є очевидним, що маємо країни, які ведуть перед і потребують подальшої – більш рішучої – підтримки з боку ЄС. І є група країн, які не хочуть глибших зв’язків з ЄС, і ми маємо бути цілком гнучкими, розвиваючи – в певних рамках – відносини, які будуть пристосовані до зовсім специфічних і конкретних умов з тією чи іншою країною. І, звичайно, в ідеалі я хотів би бачити, аби принаймні один, а може й більше східних партнерів отримали програму візової лібералізації і щоб це, скажемо так, було посилено і запроваджено.
– Під час латвійського головування в ЄС будуть важкі дискусії щодо санкцій проти Росії. Санкції мають бути поновлені або не поновлені у березні. Чи Ви вважаєте, що ЄС має подовжити санкції проти Росії?
Якщо ж ми побачимо, що ситуація погіршується, повинні тоді запровадити нові санкції
– Я б сказав, що наша позиція є дуже чіткою. Якщо ми побачимо поліпшення в східних регіонах України, якщо ми побачимо, що режим припинення вогню дотримується, якщо ми побачимо, що Мінські домовленості – частиною яких є Росія – втілюються, і що має місце реальне покращення ситуації, тоді ми можемо розглянути можливість послаблення або навіть і скасування деяких з цих санкцій. Якщо ж ми побачимо, що ситуація погіршується, що напруга наростає, тоді ми, звичайно ж, маємо піти шляхом більш суворішої нашої позиції, і, ймовірно, повинні тоді запровадити нові санкції.
– А коли це буде вирішуватись?
– Багато залежатиме від розвитку подій в найближчі тижні і місяці. Я не хотів би займатися спекуляціями у грудні щодо ситуації, яка може бути у березні. Але я думаю, що основоположний підхід переважної більшості країн-членів ЄС є таким же і вони його поділяють.
– Яка Ваша думка з приводу можливої стратегії ЄС – зокрема щодо країн «Східного партнерства» – для того, аби дати раду з активною російською медіа-пропагандою, яку бачимо з моменту початку конфлікту в Україні?
– Так, я і справді вважаю, що ЄС має підготувати стратегічну відповідь у галузі комунікацій. Ми обговорюємо це на Раді ЄС у закордонних справах вже деякий час. Я вважаю, що ми маємо працювати в межах ЄС – можливо, створивши новий канал, телевізійний канал, який також матиме і значну кількість розважальних програм і буде спрямований на російські громади всередині ЄС.
– Чи Ви ведете мову насамперед про балтійські країни, де є значні російські і російськомовні громади?
Ми можемо відкрити телевізійний канал, всеєвропейський телеканал, але не подібний до російського «Євроньюзу» чи російської служби «Бі-Бі-Сі»
– Я веду мову не лише про Латвію чи Естонію, де є значні російські громади, але й про інші країни-члени ЄС, де за останні 20 років значно зросли російські громади. Це ми бачимо в Бельгії, Німеччині та Великій Британії. Відтак, я вважаю, що ми маємо звернутися і до російських громад в тих країнах. Що ми можемо зробити – і Латвія тут виступає як один із двигунів ініціативи – це відкрити телевізійний канал, всеєвропейський телеканал, але не подібний до російського «Євроньюзу» чи російської служби «Бі-Бі-Сі». Це має бути суміш новин, але не пропагандистських новин, а справді об’єктивне, засноване на фактах репортерство, щоб не було довгих коментарів, як нині бачимо на телеканалі Russia Today чи деяких інших каналах і щоб були, звичайно, і розважальні програми. Не всі ще всередині ЄС пристали на цю ідею, але бачу, що протягом останніх пару місяців кількість країн-членів ЄС, які підтримують цей підхід, зростає.
– Ще одним регіоном світу, увагу до якого Латвія хотіла би посилити під час свого головування в ЄС, є Середня Азія. Чого ви хочете досягнути протягом наступних шести місяців коли мова йде про відносини ЄС із Середньою Азією?
– Ми напевно хочемо переглянути стратегію ЄС щодо Середньої Азії, яка була ухвалена у 2007 році. Я гадаю, що це була справді гарна і комплексна стратегія, але вже минуло вісім років і ми пропонуємо ЄС зосередитись на трьох стратегічних пріоритетах. По-перше, безпека. Ми знаємо, що Середня Азія відіграє дуже важливу роль щодо Афганістану. Принаймні деякі з середньоазійських країн є дуже важливими. Ми також знаємо, що існує певна напруга між деякими середньоазійськими державами щодо питань розподілу водних ресурсів, але також і міжетнічні тертя. Ми не повинні зневажати ці виклики у тому регіоні. По-друге, освіта і модернізація суспільного життя. Я вважаю, що через запрошення все більшої й більшої кількості студентів з Середньої Азії ми посилюємо модернізаційні процеси в цих країнах і зміцнюємо громадянські суспільства. Ну, й нарешті, ми маємо звернути увагу на розвиток того регіону, зокрема транспортного сполучення, енергетики і це, на мою, думку буде вигідно обом сторонам.
