Ірина Вівчар
Київ – Патріотичне піднесення в українських школах і вишах, ухвалення Закону «Про вищу освіту», зародження незалежного батьківського руху – ці та інші події 2014 року визначили, як найбільш значимі в українській освіті. Нововведення, які чекають українських освітян наступного року: зміни у системі ЗНО, підборі підручників для шкіл, а також втілення Закону «Про вищу освіту».
Літературу для учнів відтепер вибиратимуть самі вчителі. За словами заступника міністра освіти Павла Полянського, наразі йдеться про підручники для 4 і 7 класів. Ідея полягає у тому, що автори чи видавці створюють в електронній формі оригінал-макети, які надходять електронною поштою до кожної з понад 17 тисяч шкіл. Учитель отримує їх у вільному доступі і лайкає той, який йому видається найкращим.
Міністерство освіти отримає не узагальнену думку від обласних департаментів освіти, а думку вчителівПавла Полянського
«Міністерство освіти отримає не узагальнену думку від обласних департаментів освіти, а думку вчителів. Щодо друку нових підручників, то зараз про слово «друкувати» у контексті бюджету казати нічого не будемо, держава не зможе, бо мало замовлень. Але ми надамо дозволи, щоб ці підручники, які будуть експертами і вчителями визнані придатними для використання, потрапили до шкіл. Кожен крок цього конкурсу є абсолютно публічним. В інтернеті, у соцмережах є прізвища понад п’яти тисяч експертів, які були запропоновані. В онлайн-режимі ми робили сліпе жеребкування цих експертів», – розповів Полянський.
Зі значними відмінностями від попередніх тестувань проходитиме зовнішнє незалежне оцінювання 2015 року. Державну підсумкову атестацію з української мови та літератури об’єднають із тестуванням. Із предметів – української мови та літератури і математики – запровадять дворівневі тести. Результати тестування рахуватимуть по-новому: після складання тесту буде встановлено бал: «склав ЗНО» і «не склав ЗНО». А рейтингова шкала від 100 до 200 балів буде нараховуватися лише для тих, хто ЗНО склав. Також в Українському центрі оцінювання якості освіти відмовляться від використання результатів тестів попередніх років, повідомив директор центру Ігор Лікарчук. Університети вже опублікували правила прийому на 2015 рік, однак, за словами Лікарчука, вони досі орієнтовані на те, щоб «набрати абикого, а не кращих».
«У нас майже 70% університетів, які називають себе національними, не вимагають від абітурієнтів тести поглибленого рівня, – зазначає він. – Лише 6 університетів мінімальним балом для ЗНО, який повинні показати абітурієнти з профільних предметів, вказали 140 балів. У нас зберігається практика, коли університетам потрібно набрати будь-кого, у тому числі на бюджетні кошти, а не набрати кращих. Керівники не готові і не хочуть працювати по-новому».
Акцентує на автономії університетів і керівник профільного комітету у Верховній Раді Лілія Гриневич. За її словами, зараз міністерство готує низку підзаконних актів для реалізації нового Закону «Про вищу освіту», однак виші самі повинні активніше працювати над цим.
«Ми закон маємо, а вищі навчальні заклади поки що живуть за старою нормативною базою, яка суперечить духу і букві цього закону. Імплементація закону у цей кризовий 2015 рік входить уже в таку фазу, коли університети самі мають показати, як вони впроваджують закон. Готовність наших університетів до цього є дуже різною», – каже вона.
На думку директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, з часів Революції гідності найболючішою проблемою, яка заважає переходу української освіти на нові правила гри, є проблема у кадрах.
Залишилися працювати ректори тих університетів, які не пускали студентів на Майдан, які у 2010 році підписували звернення на підтримку ТабачникаІгор Лікарчук
«Кадрова революція в освіті не відбулася. У нас залишилися працювати ректори тих університетів, які не пускали студентів на Майдан, які у 2010 році підписували звернення на підтримку пана Табачника. Вони і сьогодні керують університетами. У нас серед керівників обласних департаментів залишилися ті, хто подавав команду возити вчителів на «антимайдан», хто для цього заангажовував автобуси. Вони сьогодні одягли вишиванки, вони сьогодні демонструють вірність новому уряду. І якби я складав рейтинг негативів в освіті, то цей пункт був би першим», – наголошує Лікарчук.
Отож, українська освіта поступово переходить на нові стандарти, і роль громадськості у цьому процесі применшити неможливо. Однак, якщо підсумовувати не лише позитивні кроки, а й проблеми, то бюрократія на місцях та брак коштів гальмують впровадження нових ініціатив.
