Київ – У парламенті обговорили проект бюджету, який зможуть ухвалити не раніше 30 грудня. Цей документ викликав критику і всередині коаліції, і з боку опозиції, зокрема через загрозу скорочення соціальних виплат, невизначений прогноз курсу гривні та збереження високих видатків на контролюючі органи та окремі галузі. Урядовці зі свого боку обіцяють нестандартні кроки для подолання бюджетного дефіциту.
Бюджет України на наступний рік, який 23 грудня представили у парламенті, Верховна Рада планує остаточно ухвалити у вівторок, 30 грудня. Постанову про це підтримали 253 народних депутати.
За неї проголосували разом із пропозицією лідера фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрія Луценка. За його словами, спершу потрібно розглянути 44 законопроекти, запропоновані урядом у контексті ухвалення бюджету, а також – зміни до Бюджетного й Податкового кодексу. І лише 30 грудня – голосувати за бюджет України. Нині ж, визнав Луценко, коаліція не готова ухвалювати жодного рішення, зокрема й тому, що не встигає вивчити кілька томів матеріалів щодо бюджету й супровідних законопроектів.
Попри це, уряд у вівторок 23 грудня представив основні положення бюджету і показники, за якими його проект розраховувався.
Максимальний допустимий дефіцит майбутнього бюджету – 3,7% ВВП, або ж 63,7 мільярда гривень. Однак у цій цифрі не врахований дефіцит НАК «Нафтогаз України», який у попередні роки перевищував ці 3,7%. В уряді очікують, що доходи майбутнього бюджету будуть більшими, ніж цього року, і перевищать 475 мільярдів гривень. Урядовці розраховують, що ця сума буде досяжною за умови падіння ВВП у наступному році на 4,3%, та інфляції 13,1%.
НБУ не взяв участі у бюджетному процесі – Яресько
Не всі державні органи влади надали економічні показники, потрібні для підготовки бюджету. І це викликало певні труднощі, заявила міністр фінансів Наталія Яресько.
«Нацбанк досі не надав своїх прогнозів, зокрема щодо ситуації на валютному ринку. І ми спиралися на середній показник між прогнозами експертів та учасників ринку», – зазначила вона.
На це прем’єр Арсеній Яценюк озвучив курс валют, закладений у проект бюджету: «Курс гривні закладений у бюджет – 17 гривень за долар».
Яценюк закликав депутатів разом з урядом працювати над ухваленням законів, які пов’язані з проектом бюджету.
«Кабмін готовий працювати 24 години 7 днів на тиждень», – підсумував Арсеній Яценюк.
У новому бюджеті «оборона» виросте, «соціалка» – стиснеться
В майбутньому бюджеті зростуть видатки на оборону, вони будуть максимальними за весь час української незалежності – 5% від ВВП. Зокрема Міноборони отримає 40 мільярдів гривень, решта з цих 5% піде на Нацгвардію, МВС та інші силові структури, які забезпечують обороноздатність країни.
Категоричний осуд проект бюджету отримав у «Опозиційному блоці». Голова блоку, колишній віце-прем’єр в уряді Віктора Януковича Юрій Бойко заявив під час обговорення бюджету, що він «написаний під диктовку Міжнародного валютного фонду». А це може завдати шкоди економіці.
«Із більш ніж 80 країн, які отримували допомогу МВФ, у 30 після цього погіршувалися економічні показники, наприклад – у Бразилії», – запевняє опозиціонер.
Із більш поміркованою критикою бюджету виступили представники «Батьківщини», «Самопомочі» та «Радикальної партії» Олега Ляшка. Зокрема, Ляшко зауважив, що на соціальних виплатах економити неприпустимо, і що тягар кризи треба перекласти «на олігархів».
А позафракційний Борислав Береза закликав врахувати у майбутньому бюджеті вирішення проблем власників валютних кредитів, які під час бюджетних слухань пікетували будівлю Верховної Ради. Спікер Володимир Гройсман на це зауважив, що він дасть відповідні доручення парламентським комітетам.
Соціальні виплати викликали найбільші дискусії. За словами міністра соціальної політики Павла Розенка, скорочувати їх таки будуть, але передовсім ідеться про високі пенсії колишніх посадовців. Жодних скорочень не зазнають виплати вимушеним переселенцям та учасникам АТО, обіцяє міністр.
Але найбільшою проблемою він вважає дефіцит Пенсійного фонду, який щороку затуляли або кредитами, або підвищенням пенсійного віку та скороченням пільг чорнобильцям та іншим категоріям пенсіонерів. Павло Розенко пропонує діяти інакше: виводити зарплати з тіні, єдиний соціальний внесок (ЄСВ) встановити в межах 25% від суми заробітної плати. І далі поступово його знижувати.
Сьогодні на тіньовому ринку праці виплачується щорічно приблизно 200 мільярдів гривеньПавло Розенко
«Сьогодні на тіньовому ринку праці виплачується щорічно приблизно 200 мільярдів гривень. 70 мільярдів гривень щороку лише від цього недоотримує Пенсійний фонд. Ми намагаємось сьогодні (цю проблему) зняти», – сказав Розенко. І пояснив, які зміни для цього потрібні.
«У 2015 році ставка ЄСВ складатиме 25% (для заробітної плати, що перевищує дві мінімальні), потім вона буде зменшуватися до 20% і з 1 січня 2017 року ми пропонуємо зафіксувати ставку на рівні 15%. Це непростий крок, але вкрай необхідний у нинішній ситуації. Буде збільшення дефіциту пенсійного фонду, але короткочасне», – пояснює Розенко.
Утім, частину депутатів обурюють закладені у проект бюджету значні витрати на фінансування прокуратури, фіскальної служби та низки інших контролюючих органів, і навіть окремих державних медіа. Вони говорять і про ризик збереження корупційних схем, які донедавна передбачали дотації та вимивання коштів на користь власників певних галузей.
Між тим глава Мінекономрозвитку Айварас Абромавічус наголосив, що уряд націлений на приватизацію державних підприємств, які вважаються збитковими, на тотальне скорочення контролюючих органів і паралельно – на припинення перевірок малого та середнього бізнесу.
