Україна відмовилась від позаблокового статусу. Депутати підтримали відповідний законопроект президента Петра Порошенка, в якому напряму не прописаний намір України вступити до НАТО. Експерти пояснюють: скасування позаблоковості свідчить, що держава прагне стати більш впливовим гравцем на міжнародній арені. Втім, додають, що недостатньо виголосити чи прописати в законі, що Україна прагне в НАТО – потрібно крок за кроком виконати умови вступу.
Депутати проголосували за законопроект за поданням Петра Порошенка, в якому фіксується: головне прагнення України – євроінтеграція. Міністр закордонних справ Павло Клімкін, представляючи документ, додав також, що держава поглибить співпрацю з НАТО, аби з часом відповідати критеріям альянсу.
«Шляхом здійснення усіх необхідних для нас реформ і досягнення усіх необхідних критеріїв членства в альянсі, цей закон дозволить нам використати всі належні можливості щодо зовнішньополітичного курсу, відповідно до наших національних інтересів», – заявив Клімкін із трибуни.
Депутати «Опозиційного блоку» не дали жодного голосу за скасування позаблокового статусу
За відповідне рішення віддали голоси 303 депутати. Народні обранці проєвропейських політичних сил здебільшого підтримали рішення.З трибуни та з місць лунали заклики не затягувати час і підтримати законопроект як необхідний. Жодного голосу не дали депутати «Опозиційного блоку».
Зокрема, Сергій Льовочкін пояснював позицію своєї політичної сили з цього питання тим, що скасування позаблокового статусу України не принесе державі ніякої користі. Зокрема, на його думку, це не вирішить проблеми української армії, а стане «шпилькою у відносинах Росії та України».
«Позбавлення України позаблокового статусу не включає Україну в жодний військовий блок, тому вважаємо цю постанову політичною. Вона не принесе результатів, які були б на користь обороноздатності нашої держави, які б вирішували поточні проблеми української армії», – сказав Льовочкін.
Держава ще не купила квиток на потяг «Україна – НАТО» – експерт
Рішення України позбутися позаблокового статусу свідчить про збільшення її політичної суб’єктності, вважає політолог Євген Магда. Іншими словами, держава прагне бути «самостійним гравцем» на міжнародній арені і без вказівок обирати зовнішньополітичний шлях. Водночас, застерігає Магда, ухвалення цього рішення не означає, що Україна вступить до НАТО «уже завтра», хоча співпраця надалі буде активнішою.
Україна сьогодні купила квиток, зайшла на вокзал, звідки йдуть поїзди до різних станцій. З високою ймовірністю, вона купить квиток на поїзд, який прямує до станції «НАТО», але вона ще не в цьому поїзді. І ще на неї очікує доволі тривалий шлях», – додає Магда.
У штаб-квартирі НАТО рішення підтримали. Росія критикує і погрожує
Рішення України позбутися позаблокового статусу вже прокоментували і міжнародні партнери, і східний сусід. Зокрема, у НАТО заявили, що поважають рішення Верховної Ради і нагадують: Україна може бути членом альянсу, якщо висловить таке бажання, відповідатиме стандартам і дотримуватиметься принципам військової організації.
Натомість, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у коментарі каналу «Россия 24» розкритикував рішення України. Лавров назвав відмову від позаблоковості «нагнітанням обстановки», що не сприяє подоланню кризи всередині держави.
«Законопроект є контрпродуктивним. Створює ілюзію, що прагненням відмовитись від позаблокового статусу та вектором у бік НАТО, про що прямо говорять українські політики, можна врегулювати глибоку кризу української держави», – говорить Лавров.
Окрім того, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медвєдєв написав у Facebook, що відмова від позаблокового статусу «перетворила Україну в потенційного військового противника Росії».
На думку Євгена Магди, подібні реакції лідерів російської держави є очікуваними – російські політки і надалі критикуватимуть орієнтацію України на ЄС та НАТО.
