Датою заснування Донецька (козацької Олександрівки) є 1779 рік, а не 1889 рік. І місту зовсім не 145 років, як пише керівник «ДНР» разом із «ВІП-біженцем», донецьким міським головою Олександром Лук’янченком. Бо саме козаки, після зруйнування Катериною II Запорізької Січі в 1775 році, заснували в 1779 році Олександрівку та багато інших поселень в нашому регіоні, а не Джон Х’юз, що приїхав сюди аж в 1869 році. Але донецька влада вперто не хоче цього визнавати, ігноруючи ґрунтовні висновки науковців.
Підтвердженням цього також є переписи 1897 та 1910 років, згідно яких на Донеччині проживали здебільшого українці. А починаючи з 1897 року кількість українців невпинно зменшувалась – із 62% до 50,75% у 1989 році. В цей час кількість росіян виросла із 17% до 43,65%, а відсоток школярів, що навчались українською мовою через примусове «зросійщення» зменшився з 79% у 1932 році до 2,3% у 1989 році.
Ось як змінювалось населення на Донеччині за переписами в СРСР:
1926 р.: українців – 61,61%, росіян – 24,67%, (українців та росіян разом – 86,28%, національних меншин – 13,72%);
1959 р.: українців – 55,6%, росіян – 37,6% (українців та росіян разом 93,2%, національних меншин – 7,8%);
1979 р.: українців – 51,9%,; росіян – 43,2% (українців та росіян разом – 94,1%, національних меншин – 5,9%);
1989 р.: українців – 50,75%, росіян – 43,65% (українців та росіян разом – 94,40%, національних меншин – 5,6%).
Із великими труднощами 1 вересня 1990 року в Донецьку було відкрито перші два україномовні загальноосвітні заклади: школу №65 (із 7 січня до червня 1990 року вона працювала як НЕДІЛЬНА в Донецькому національному університеті), підпорядковану Міністерству освіти, та ліцей при Донецькому тоді державному університеті.
І вже перший перепис населення у незалежній Україні засвідчив збільшення у 2001 році українців на Донеччині (до 56,9%) і зменшення кількості росіян (до 38,2%). Продовжилось відродження шкіл з українською мовою навчання.
У 2013-2014 навчальному році, українською вже мали змогу навчатись 50,5% школярів, а 49,5% – російською. У Донецьку було 20 шкіл із українською, 74 з російською та 56 – двомовних, в яких 29% школярів навчались українською і 71% російською мовами.
Але потім сталося те, що сталося: купка покидьків за участі російських спецслужб розв’язала так звану «Русскую весну». Бойовики незаконно захопили владу, адміністративні приміщення, в тому числі приміщення шкіл, ВНЗ, військових частин. «ДНР» відразу розпочала репресії проти «ворогів» і почала будувати тут «русский мир».
В кінці серпня взялись також і за освіту. 30.08.2014 року з’явився наказ № 1 «Про передачу департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації в оперативне управління Міністерству освіти і науки ДНР». А 01.09.2014 року наказ №2 від Про перепідпорядкування освітніх установ всіх рівнів, типів і форм власності».
Але оскільки військові дії продовжувались, розпочати роботу «передпорядковані» освітні заклади з 1 вересня не змогли: ні ВНЗ, ні школи, ні дитячі садочки. Залишились без роботи і без зарплатні тисячі працівників освіти. А діти на території «ДНР» були позбавлені можливості навчатись.
Хоча бойові дії тривали, 1 жовтня за наказом «міністра освіти і науки» «ДНР» під залпи «градів» розпочато навчальний рік у школах Донецька. Земля здригалась від залпів, а діти із квітами йшли до школи... Прибуло на заняття приблизно 10%. Напередодні «ДНР» простимулювала вчителів – наддала тим, що вийшли на роботу, матеріальну допомогу – по 3 тисячі гривень.
Спроба розпочати навчання в школах Донецька 1 жовтня закінчилась трагедією. Загинув школяр, убито вчителя біології та ще двох людей у школі №57. На зупинці «Поліграфічна» розстріляно автобус: 9 загиблих. Вже 2 жовтня заняття в школах відмінили. Діти сиділи по підвалах, по домівках. Внаслідок влучення снаряду на спортивний майданчик школи №63 двоє школярів убито, п’ятеро поранено.
Взагалі від бойових дій в Донецьку постраждали 163 об’єкти сфери освіти, з них 2/3 шкіл і 1/3 дитячих садків. Сьогодні у шести районах міста, окрім трьох – Київського, Куйбишевського та Петровського, де продовжується дистанційне навчання із-за бойових дій, – діти формально пішли в дитсадочки, а школярі в школу. Наповнюваність класів – менше ніж 40%. Решта виїхали з Донецька за межі «ДНР». У дитячих садках дітей ще менше, всього до 20%. Повернулись у школи менше від половини вчителів.
Як повідомив керівник Управління освіти Донецької міської адміністрації «ДНР» Андрій Удовенко: «Усього в місті працюють 150 шкіл (до війни їх було 158) і 181 дитячий садок. У зв’язку з ситуацією 50 шкіл змушені проводити своє навчання дистанційно. Школярі випускних класів практично всі змушені виїхати, бо не зможуть зареєструватись для зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року».
А тим часом на території «ДНР» її влада штампує «закони», «накази», «розпорядження»... Так зване міністерство освіти і науки ДНР 7 жовтня видало накази «Про організацію діловодства в закладах освіти всіх рівнів, типів і форм власності», «Про мову навчання в установах освіти Донецької Народної Республіки».
Перший наказує керівникам усіх освітніх закладів на території «ДНР» до 15 жовтня організувати ведення діловодства російською мовою. І всі вже перейшли на «мову донецьких жителів».
Другий наказ затверджує російську мову як мову викладання, навчання і виховання в усіх освітніх установах, незалежно від рівня, типу і форми власності. Зменшується кількість годин на вивчення української мови та літератури, вилучаються твори національного спрямування.
Наприклад, замість драматичного твору «Бояриня» Лесі Українки запропонували «будь-який інший драматичний твір поетеси. Вилучили вірш «Україна» В.Самійленка, поезію П.Тичини «Пам’яті тридцяти», замість поезії В.Сосюри «Любіть Україну!» запропонувати учням вірш В.Сосюри «Донеччино моя!» і т. д. (Переглянути документ «РЕКОМЕНДАЦІЇ ДНР»)
Із шкільної програми вилучено предмет «Історія України». Предмет «Я і Україна» замінено на предмет «Я і суспільство». З предмету «правознавство» вилучено всі Закони України та Конституцію України.
Одне слово, держави Україна і всього, з нею пов’язаного, у шкільних програмах «ДНР» немає, оскільки «ДНР» вважає, що такої країни, як Україна, нема. Є слово «отєчєство» і введено навіть новий предмет «ЗАЩИТА ОТЕЧЕСТВА».
Обґрунтування: «Учитывая современную социально-экономическую обстановку и с целью усиления роли военно-патриотического воспитания рекомендуется в 2014-2015 учебном году внести изменения в преподавание курса «Защита Отечества». Завдання – підготовка школярів для дій в мирний і воєнний час. Адже в батальйоні бойовиків «ДНР» «Восток» Олександра Ходаковського – у минулому командира спецпідрозділу «Альфа» СБУ по Донецькій області, – ще влітку сформовано підрозділ з 15-17-річних школярів, які борються з «київською фашистською хунтою» зі зброєю в руках. Навіть фільм про них вже зняли «Молодые герои Новороссии».
Крім того, у 2015-2016 навчальному році школи «ДНР» Донецька будуть переведені на російський стандарт освіти, за російськими підручниками.
Цікаво, що ці рекомендації надіслано в школи 7 жовтня Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти Донецької облдержадміністрації, який тепер підпорядкований «ДНР».
Щоб зрозуміти, що твориться в «деенерівських» школах, наведу останній наказ «міністра» «ДНР», згідно з яким «з метою виховання духу патріотизму» і «підняття бойового духу» школярів під дулами автоматів Калашникова змусять писати листи убивцям українських військових.
Акція «Листи на фронт» триватиме з 12 по 19 грудня, «деенерівські» директори шкіл, згідно з наказом, повинні «провести роз’яснювальну роботу з учнями» і надати листи у формі трикутників у «Міністерство освіти і науки ДНР». У листах, згідно з наказом «міністра», повинні бути «новорічні привітання» і «теплі слова»… Тобто готується гідне поповнення батальйону «Восток»?
Щодо 11 державних і п’яти приватних ВНЗ, що опинилися у спецзоні «ДНР», то вони практично знищені. Як і 5 науково-дослідних інститутів Донецького наукового центру НАН України, які МОН України евакуювало без приміщень, без майна, без житла для співробітників та й, фактично, без студентів.
Галина Мудра, вчителька, місто Донецьк
Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org
