Нова політика безпеки: хвиля мобілізації, захищений кордон та НАТО

Київ – Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк запевняє , що захист кордонів – найголовніший пріоритет, тож на армії держава не економитиме. Міністр оборони Степан Полторак претендує на 50 мільярдів гривень. За цей кошт планується реформувати міністерство, закупити нову техніку та виробляти своє озброєння, а також укріпити кордон із Росією. Також уряд пропонує Україні орієнтуватись на вступ до НАТО, зокрема, військові мають поступово переймати стандарти роботи Північноатлантичного альянсу.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, презентуючи програму дій уряду, зауважив: суверенітет та цілісність держави наразі є ключовою цінністю. Він також обіцяє, що на обороні економити не можна. Втім беручи до уваги, що дефіцит майбутнього бюджету складатиме близько 50 мільярдів гривень, усе і відразу профінансувати не вдасться.

План дій уряду передбачає, що на оборонну і правоохоронну діяльність разом витратять до 5% ВВП. Зокрема, міністр оборони Степан Полторак уже пропонує виділити Міноборони 50 мільярдів гривень на потреби армії.

«Бюджет минулого року становив 15 мільярдів і 11 мільярдів із резервного фонду. Гарантований бюджет на наступних рік становить 50 мільярдів – це те, що пропонує Міністерство оборони», – сказав міністр.

За його словами, кошти підуть на створення нових частин і підрозділів, сил спеціальних операцій, чотирьох оперативних командувань для управління ЗСУ за територіальним принципом. На закупівлю військової техніки й озброєння передбачено 6,45 мільярда гривень, із них в українського виробника – 5,7 мільярда.

На що слід витрачати гроші з держбюджету?

Гроші з держбюджету мають іти, в першу чергу, на фортифікаційні, тобто оборонні споруди – повідомив у коментарі Радіо Свобода депутат від «Самопомочі» та комбат батальйону «Донбас» Семен Семенченко.

«Тобто почати виробляти те озброєння, перш за все, яке ми просимо у Заходу, проте можемо виробляти тут у себе на батьківщині. Та перш за все, слід припинити ту корупцію тотальну, яка, на жаль, «проїла» і військову галузь також», – додає командир «Донбасу».

Окрім того, необхідно подбати про соціальні виплати бійцям, пораненим та родинам загиблих військових. Також, додає Семенченко, у бюджеті має бути закладено достатньо коштів на матеріально-технічне забезпечення армії.

Працівники Міноборони пройдуть переатестацію

Аби зміцнити обороноздатність та провести військову реформу з урахуванням досвіду АТО, уряд пропонує низку нагальних кроків. Перш за все, міністр оборони Степан Полторак анонсує реформування самих Збройних Сил.

«Зміни будуть відбуватися і в міністерстві оборони. До кінця року буде створена нова система, нова структура. І весь особовий склад міністерства оборони пройде відповідну переатестацію, у тому числі і управління розвідкою», – говорить Полторак.

У коаліційній угоді багато уваги приділили тому, наскільки у часи війни важливі розвідка та боротьба з диверсантами. Окрім того, уряд має намір сприяти внутрішньому опору на окупованих територіях Україні.

Мобілізують ще 40 тисяч українців – Полторак

Захищений кордон – ще один із топ-пріоритетів Міністерства оборони. Зокрема, держава планує сформувати сили негайного реагування, аби прикривати кордон у разі збройної агресії. Також звернуть увагу на резервні війська «для територіальної оборони з метою відновлення суверенітету та територіальної цілісності держави».

Окрім того, в коаліційній угоді зазначено про «нарощування бойового потенціалу» Збройних Сил. Полторак, виступаючи у Верховній Раді, уже анонсував, що планується призвати на строкову службу до армії 40 тисяч осіб і ще 10,5 тисяч військовослужбовцям запропонують контрактну службу. Водночас, Арсеній Яценюк заявляв, що зараз не час для контрактної служби, аби у воєнний час – «це розкіш».

Вояки поєднуватимуть досвід АТО та НАТО

У програмі дій уряду декларуються позаблоковий статус України. Окрім того, що армія мусить перейняти стандарти НАТО, адаптуючи їх до досвіду АТО. Стандарти Північноатлантичного альянсу – поняття об’ємне. Зокрема, країни-члени мають уніфіковані вимоги до символіки, військових кораблів, комунікації та зброї.

Вступ до НАТО передбачає докорінні зміни того, як живе держава – зазначає у коментарі Радіо Свобода директор департаменту політики і комунікації Міністерства закордонних справ Олексій Макєєв. За його словами, держава-член альянсу – це «держава з розвиненими Збройними Силами, держава, яка здатна захищати себе і собі подібних».

«Підготовка до того, щоб наші хлопці могли співпрацювати і виконувати завдання разом із військовими польськими, американськими, англійськими. Ця задача перетворить країну і Збройні Сили, в решті решт», – говорить він.

Макєєв додає, що співпраця з НАТО важлива також для того, аби східняки не вбачали в альянсі загрозу.