(Рубрика «Точка зору»)
Рубль врешті наздогнав гривню за рівнем знецінення за останній рік, й вирішив навіть вирватися трохи вперед. За падінням курсу російської валюти та цін на нафту на світовій біржі українці стежать ще десь від часу, коли Європейський союз та США вперше ввели санкції проти сусіда-агресора.
Після недавнього різкого обвалу нафтових показників та піке рубля лиш лінивий якось не пожартував з цього приводу. Інша ж частина українців наполягає, що стежити слід за тим, що відбувається з рідною гривнею.
Рацію мають обидві сторони. Радість від того, що Росія отримує по заслугах за свою військову агресію, не має затьмарювати новини про бездіяльність вітчизняних політичних еліт. Дії влади потрібно й надалі контролювати, щоби не здумала звернути з напрямку реформ. Така спокуса в можновладців виникатиме ще далеко не раз.
Проте ситуація, в котрій опинилися Україна і Росія все ж різні. Офіційна Москва могла би спокійно обійтися без цієї кризи й далі спокійно пожинати плоди свого нафтогазового багатства. Звісно, це все одно рано чи пізно мусіло закінчитися, але мало би цілковито інший вигляд.
Путіну ж захотілося влізти у приватні справи України й спробувати залякати весь світ, порушивши повоєнний устрій кордонів. Залякав. Але забув, що в цивілізованому світі політика робиться не лише «Іскандерами» та «Тополями», а й санкціями. Ріалполітік вже не той.
Тому й має тепер, окрім курсу рубля, котрий ледь не щогодини поривається побити нові рекорди відносно інших валют, дешевої нафти ще й Кримнаш – бонусний дотаційний регіон для ослабленої російської економіки. А ще чимось слід годувати бойовиків-терористів.
Сьогочасний курс гривні, окрім спекулятивної складової, непрофесіоналізму частини чиновників, спричинений ще й війною, котру затіяли проти України Путін та компанія. Втрата Криму та захоплення деяких районів Донецької та Луганської областей, знищення підприємств та інфраструктури, військові дії не могли не позначитися на національній валюті.
Росія ж сама обрала шлях війни та нападу на сусіда в складні для нього часи. Сама підписалася на санкції та їх наслідки, тому тепер просто зобов’язана пожинати плоди того, що посіяла.
Споглядання українцями за економікою агресора в умовах війни є цілком природним бажанням, адже від того, як йтимуть справи у Росії, залежатиме подальший план дій керівництва цієї країни. Цілком ймовірно, що Білокам’яній доведеться зануритися у внутрішні справи й врешті відчепитися від України.
Конфлікт на Донбасі в теперішній фазі стає Росії невигідним. Він пожирає гроші й ресурси, котрі в Російської Федерації далеко не безлімітні. Тому в Кремля є два виходи з ситуації: спихнути захоплені території назад Україні або почати повномасштабне вторгнення.
Зважаючи на повідомлення про легку паніку росіян через падіння рубля, все більше виглядає на те, що Україні слід готуватися не тільки й не стільки до можливої повномасштабної військової агресії, скільки до потенційних наслідків колапсу російської економіки. У будь-якомум випадку, потрібно прорахувати всі можливі варіанти.
Назарій Заноз – політичний оглядач, публіцист
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
