Київ – Кабмін та новопризначений міністр охорони здоров’я Олексанр Квіташвілі обіцяють докорінні реформи в медичній сфері. Зокрема, лікарі отримуватимуть гроші за якісні послуги та обсяг виконаної роботи. Згодом українці перейдуть на страхову медицину, пріоритет для якої – профілактика. Тендери мають стати прозорими, а конкуренція виявити лідерів на ринку. Втім, упроваджувати ці реформи доведеться за умов значного падіння ВВП, воєнних дій та знецінення гривні.
Друге дихання для медицини обіцяє грузинський реформатор та новопризначений міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі. Доведеться мати справу з українськими реаліями: високими показниками захворюваності, смертності та інвалідності, особливо від неінфекційних хвороб– раку, серцево-судинних та нервово-судинних захворювань. Тривалість життя та рівень ВВП на душу населення доволі низькі на тлі європейських показників – експерти схильні бачити тут зв’язок.
Окрім того, за даними програми дій уряду, зокрема через бойові дії на сході країни, падіння ВВП складає 7%. Згідно з попередніми розпорядженнями прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, витрати на соціальну сферу суттєво скоротять, розраховуючи держбюджет на 2015 рік. Зокрема, резонансною стала пропозиція уряду скасувати харчування хворих у стаціонарі – потенційна економія для бюджету складає 956 мільйонів гривень.
Медицина в Україні безкоштовна лише «на папері»
Уряд на чолі з Яценюком уже ухвалив програму першочергових дій, аби реформувати медичну сферу. Де-юре безкоштовна, а де-факто дорога і корумпована медична система повинна відтепер орієнтуватись саме на якість послуг.
Перш за все, реформа стосуватиметься того, хто і яким чином оплачуватиме роботу медпрацівників. Нині ситуація виглядає наступним чином: держбюджет виділяє гроші адресно на поліклініку, лікарню чи профілакторій. Фактично, українські медики мають приблизно однакову і дуже низьку офіційну зарплату,
незалежно від якості їхньої роботи. Як наслідок, маємо ще й неофіційну зарплату в конвертах, іншими словами – традицію хабарів.
Квіташвілі: Виділяти гроші на медустанову – несправедливо стосовно медиків
Міністр охорони здоров'я України Олександр Квіташвілі пропонує докорінно змінити принцип фінансування. Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, він пояснив: це неправильно, що держава виділяє кошти медичним закладам залежно від кількості ліжко-місць. Натомість, зарплата лікарів має залежати від обсягу роботи та кваліфікації – це стимулюватиме працювати на совість.
Квіташвілі додає, що діюча система особливо несправедлива до медиків, які працюють на прифронтових територіях:
«Зараз в Україні триває війна, є прикордонні райони, там дуже багато клінік. Лікарі там працюють 24 години (на добу – ред.). І обсяги, і потік хворих величезний просто: умовно, в 20 разів більше, ніж торік. Хоча вони отримують зарплати, із розрахунку на ліжко-місце, як це розраховувалось у 2013 році. Ту ж зарплату (отримують – ред.), що і в минулому році – це ж нечесно», – говорить він.
Сучасна українська медицина продовжує функціонувати за радянським зразком
Цю ініціативу гаряче підтримує Олександр Ябчанка, менеджер медичної групи Реанімаційного пакету реформ. За його словами, дотепер українська система охорони здоров’я продовжувала функціонувати за радянським зразком. Маємо ситуацію, коли згідно з законом заборонено закривати лікарні, у той час, коли кількість населення, а отже, пацієнтів, за роки незалежності скоротилась на майже на 7 мільйонів із урахуванням населення Криму, звітує Держкомстат.
Окрім того, технології зробили крок уперед, розповідає Ябчанка. Тож ті хвороби, на лікування яких 25 років тому витрачати два тиждень-два за умов стаціонарного лікування, зараз реально вилікувати за три-п‘ять днів, не надаючи хворому ліжко в палаті.
Кількість лікарень не скорочувалась, а кількість населення скоротилась. От ви і маєте надмірно роздуту систему медичних закладівОлександр Ябчанка
«Відповідно, кількість лікарень розрахована на ті технології (часу Радянського Союзу – ред.), кількість лікарень не скорочувалась, а кількість населення скоротилась. От ви і маєте надмірно роздуту систему медичних закладів», – говорить експерт.
Медики орієнтуються на статистику, а не на якість послуг – експерт
Як наслідок, говорить Ябчанка, держава та медики орієнтовані не результат, а на статистику і потрібні показники на «папірцях». Діють навіть такі схеми:
«Скажімо, є якась районна лікарня. У ній реально по факту зайнято нехай 20-30% ліжок, але лікарня мусить виконували так званий ліжко-день. Відповідно, що відбувається: лікарі беруть історію хвороби, пацієнта виписують, умовно кажучи, через п’ять днів. Але вони далі пишуть історію хвороби того ж пацієнта, тягнуть її тиждень, два, три», – розповідає Ябчанка.
Це відбувається тому, що до кількості ліжок «прив’язані» зарплати медперсоналу, продовжує експерт: «через подібні схеми маємо по Україні формальне 100% виконання норми ліжко-днів на папері».
Натомість, реформа фінансування, говорить Ябчанка, змусить лікарів конкурувати і надавати якісніші послуги: гроші в лікарню та офіційно у кишеню медику приноситимуть саме пацієнти.
«Держава має почати платити лікарям за виконану ними роботу. Але за виконану не на папері, а по факту. Гроші повинні іти за пацієнтом, а зараз вони ідуть за лікарнями», – додає експерт.
Окрім того, в коаліційні угоді прописано, що уряд готовий скасувати заборону на закриття медзакладів.
Страхова медицина зацікавлена саме у профілактиці для пацієнта
Обов’язкове страхування для населення – ще один пункт у обіцяній реформі Квіташвілі. Втім, говорить міністр, це вдасться впровадити не раніше, ніж через рік-два: без базових реформ і подолання корупції система просто не запрацює.
Поки не буде трансформовано мережу лікарень, не видається можливою робота страховки, оскільки економічна модель, залучена в оплаті праці лікарів, не правильнаОлександр Квіташвілі
«Поки не буде трансформовано мережу лікарень, не видається можливою робота страховки, оскільки економічна модель, залучена в оплаті праці лікарів, не правильна. Спочатку треба реформувати мережу, потім податкову систему, щоб роботодавці могли купувати страхові поліси для своїх працівників», – сказав він.
«Арбітром» у медичній сфері може стати саме страхова компанія
Одна з ключових переваг страхової медицини – орієнтованість на профілактику, вважає експерт у сфері охорони здоров’я Олексій Шершньов. Фактично, говорить він, у медичній сфері формується певний «арбітр», тобто страхова компанія, який зацікавлений у тому, щоб клієнт не хворів – це дозволить зекономити гроші на лікування. Надалі страхова, пріоритетно, захоче мати справу з тими медичними закладами, що надають послуги швидко, якісно і без переплат.
Поява цього інституту страхування як арбітра між лікарем, який заробляє на лікуванні і пацієнтом, який мав би, чесно кажучи, просто не захворіти, – це безумовний плюс для пацієнтаОлексій Шершньов
«Тому поява цього інституту страхування як арбітра між лікарем, який заробляє на лікуванні, і пацієнтом, який мав би, чесно кажучи, просто не захворіти, – це безумовний плюс для пацієнта», – говорить Шершньов. Експерт додає, що грузин за походженням Олександр Квіташвілі чи не перший міністр охорони здоров’я в Україні з «реальним досвідом» докорінного реформування медичної галузі у державі, а це дає надію на зміни.
МОЗ більше не опікуватиметься тендерними закупівлями
Окрім того, упродовж наступних двох років уряд планує усунути корупційні схеми при тендерних закупівлях у системі охорони здоров’я. Фактично, МОЗ не опікуватиметься державними закупівлями: частково цим займуться авторитетні міжнародні організації, наприклад, ЮНІСЕФ. За словами Квіташвілі, це дозволить уже через рік уникнути дефіциту ліків, які закуповують за держпрограмами.
«ЮНІСЕФ закуповує, наприклад, вакцини для 110 країн світу. Боротьба між виробниками іде «на смерть». Ціни на тендерах ЮНІСЕФ нижчі, ніж ринкові», – говорить Квіташвілі.
За словами експерта Олександра Ябчанки, рішення стосовно закупівель може стати першою перемогою Квіташвілі, адже саме на тендерах «крадеться найбільше грошей».
«Безкоштовної медицини» в Україні, по факту, не існує
Важливо також, що згідно з угодою про коаліцію Кабмін планує створити реєстри: медичних працівників, закладів, пацієнтів – фактично, це має бути єдиний інформаційний простір. Окрім перелічених змін у медичній сфері, програма дій уряду передбачає також визнання реєстрації медпрепаратів, які вже мають ліцензію в країнах ЄС, Америці, Канаді, Австралії та Японії. Також із телеекранів може зникнути реклама ліків.
Окрім того, уряд планує подбати про держзамовлення на підготовку фахівців у медичній галузі.
Експерти погоджують у тому, що варто перестати спекулювати поняттям «безкоштовна медицина», адже насправді її не існує. Зокрема, Олексій Шершньов, власник приватної медичної клініки в місті Києві, переконаний: якщо підсумувати усі хабарі, доплати персоналу та керівницву державних клінік, то виявиться, що офіційні ціни у його приватній клініці нижчі, ніж державні.
«У тариф, у ціноутворення у мене не передбачається хабарів Міністерству охорони здоров’я, комісіям, головному лікарю, якісь іще неясні виплати. У мене не крадуть люди на тендерах. А ці ж речі створюють додаткову собівартість», – додає він.
Експерти додають, що найбільше опиратимуться реформі ті медики, що не готові відмовлятись від «конвертних» зарплат та орієнтуватись на якісні й прозорі умови роботи.
