Яна Борщ
Київ – Події на Донбасі виявили цілу низку проблем, зокрема, українські медики не мають практики роботи в умовах бойових дій. У критичній ситуаціях виявляється, що не всі мають уявлення про військово-польову хірургію. Також медикам складно зорієнтуватись, як лікувати ураження від сучасної зброї. Цим навичкам ніде взятись – у 2010 році кафедри військової підготовки закрили практично у всіх українських вишах, крім Харківського, Тернопільського та Запорізького медуніверситетів. Пояснювалось це тим, що потреба у військових медиках не була такою нагальною.
Міністерство охорони здоров’я та Міністерство оборони пропонують повернути у медичні виші курси військової хірургії. Таким чином, урядовці мають на меті краще підготувати українських медиків. Зокрема, у низці вищих медичних навчальних закладах відновлять свою роботу кафедри медицини катастроф та військової медицини, втім остаточний перелік ще формується.
Окрім того, міністерство планує створити спеціальні центри з військово-польової медицини. Віталій Андронатій, директор військово-медичного департаменту Міністерства оборони, пояснив, що це дійсно необхідно, адже може зберегти не одне життя на війні.
Сьогодні будь-який цивільний хірург повинен володіти принципами військово-польової хірургії, від цього залежить життя солдата на полі боюВіталій Андронатій
«Ситуація в АТО показала, що принципи цивільної хірургії і принципи військово-польової хірургії абсолютно різні. І сьогодні будь-який цивільний хірург повинен володіти принципами військово-польової хірургії, адже від цього залежить життя солдата на полі бою», – зазначив він.
Препарати часто виявляються неефективними через невміння їх використовувати
Наразі медичну підготовку бажано проходити не тільки лікарям, а ще й військовим, вважають експерти. Часто, отримавши всі необхідні медикаменти, і маючи під рукою все необхідне для надання першої медичної допомоги, солдати не можуть це зробити через елементарне незнання. Про це Радіо Свобода розповів Микола Андрієвський, організатор лекцій та тренінгів із тактичної медицини.
Шанс врятувати життя пораненого бійця знижується з кожною хвилиною та навіть секундою після його отриманняМикола Андрієвський
«Справа в тому, що світова практика військових дій доводить: шанс врятувати життя пораненого бійця знижується з кожною хвилиною та навіть секундою після його отримання. Це означає, що якщо одразу не буде надана перша допомога бійцю, шанси на його виживання зменшуються», – коментує Андрієвський.
Експерт розповідає, що випадків, коли бійці помирали від невміння надати собі першу допомогу – безліч. За його словами, Микола Березовий, чоловік народного депутата Тетяни Чорновол, загинув саме через це: «Якщо я не помиляюсь, він стік кров’ю через те, що він чи його побратими не змогли накласти джгут. Це один із найвідоміших випадків, а взагалі їх сотні».
Експерт пояснює, необхідно вчити саме тактичній медицині. Іншими словами, це низка простих навичок, які дозволяють підвищити шанси бійця на виживання в умовах війни. Над цією галуззю медицини спершу працювали американські експерти, а з часом вона поширилась у країнах НАТО. Особливість полягає у тому, що тактична медицина розроблена саме для солдатів, і до того ж не вимагає ніяких медичних навичок.
Наразі бійців АТО волонтери споряджають аптечками, що зроблені за зразком НАТО – вони сучасніші і містять у собі всі необхідні для порятунку життя препарати. Саме тому проведення тренінгів та лекцій з тактичної медицини зараз актуальне, як ніколи.
В Україні немає нічого з того, що кладеться в аптечки зразка НАТО
Волонтер із Чернігова Катерина Дорохіна розповіла Радіо Свобода, що вона вже зібрала для чернігівських солдатів понад 50 комплектів аптечок за стандартом НАТО. Якщо раніше їх закуповували вже зібраними, і це було доволі дорого, розповідає вона, то зараз є декілька виходів на оптові, загальні закупки, коли можна купувати все окремо. До аптечки традиційно кладуть джгути, бандажі, препарати, що зупиняють кровотечі. Зручно, що кілька українських волонтерів стали офіційними представниками фірм-виробників цих препаратів, через них можна дістати медикаменти дешевше.
Медикаменти купуємо також і напряму у виробників. Приміром, джгути я купую на заводі в КитаїКатерина Дорохіна
«Медикаменти купуємо також і напряму у виробників. Приміром, джгути я купую на заводі в Китаї. Ці джгути відрізняються від американських лише тим, що в них інший склад пластику, що йде на паличку-закрутку. Зв’язуємося з поставниками через інтернет, шукаємо, адже в Україні немає нічого з того, що кладеться в аптечки зразка НАТО. Єдине, що можна туди покласти від українського виробника, – це бинти, пластир і хлоргексидин, знезаражуючий препарат. Решта закуповується за кордоном», – додала Дорохіна.
Українці жертвують гроші, за які волонтери формують аптечки
Кошти для закупівлі небайдужі люди пересилають на банківську карту Катерини, а потім дівчина закуповує необхідні медикаменти і розкладає їх у спеціальні сумки. Вони, у свою чергу, шиються за спеціальними лекалами волонтерами. Тож Катерина замовляє їм необхідну кількість і фасує всі необхідні медикаменти: знеболюючі препарати, пластирі, бинти, рукавички, зігрівальні, знезаражуючі засоби тощо.
Катерина співпрацює з організаторами курсів з тактичної медицини, зокрема і з Миколою Андрієвським. Якщо є така можливість, для бійців проводять курси тактичної медицини, показують, як користуватися аптечкою, надавати першу медичну допомогу. Після цього віддають їм аптечки і хлопці їдуть на поле бою.
Наразі волонтери наполягають на уніфікації аптечок і за основу пропонують взяти єдиний стандарт НАТО.
