Київ – В Україні не виконується близько 70% рішень національних судів. Це дані Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ). За словами представників організації, у Європейському суді з прав людини невиконаних рішень ще більше – майже 95%, тож Україна, ймовірно, змушена буде відшкодувати позивачам із бюджету мільярди гривень. Водночас, у пропозиції для реформування системи зробити виконавчу службу приватною і таким чином підвищити її ефективність окремі депутати із профільного комітету вбачають загрозу утворення з ініціативи держави колекторських контор із надзвичайними повноваженнями.
Підприємець із Дніпропетровська Станіслав Кириченко стверджує, що мав отримати від держави близько 200 мільйонів доларів компенсації відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Він та ще 23 заявники скаржились на невиконання рішень національних судів, ухвалених у різний час на їхню користь, а отже, на порушення їхнього права на справедливий суд.
Однак компенсації Кириченко так і не дочекався. Натомість, за його словами, минулого тижня Дніпропетровський обласний апеляційний суд ухвалив рішення скасувати попередні вироки на користь підприємця, і таким чином формально скасував і рішення Страсбурзького суду.
«У четвер четвертого (грудня – ред.) ухвалили скасувати рішення українських судів за 2002-2003 роки. Сьогодні мені мають видати це рішення, я хочу його дочекатися і поїхати у Київ оскаржувати», – зазначає Станіслав Кириченко.
Радіо Свобода надіслало запит через електронну форму до Дніпропетровського суду щодо цієї ухвали, але відповіді ще не отримало. У переліку рішень суду за цей день такого рішення на цей момент немає.
Реформа виконавчої служби: конкурентне середовище чи «суперколекторський бізнес»?
Найбільша частина позовів українських громадян до Страсбурзького суду стосується невиконання рішень національних судів, зауважують у Гельсінській спілці з прав людини. Водночас, за їхніми даними, і ухвалені у Страсбурзі рішення у понад 90 випадках зі ста не виконуються. Тим часом, за словами урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Наталії Севостьянової, виплати компенсацій позивачам у Страсбурзький суд не припинялись, і казначейство працює над цим щодня. Основна частина невиконаних рішень, на думку уповноваженого, стосується системних реформ, але тут вона покладає надії на активність новообраного парламенту.
Немає точних даних, скільки за рішеннями суду Україна винна своїм громадянам, але ця сума може сягати мільярдів гривень, зауважує програмний директор Української гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк. На його думку, якщо негайно не впроваджувати системні зміни, Україна і далі програватиме справи у Страсбурзькому суді, і сума боргу зростатиме. Зокрема, йдеться про реформу державної виконавчої служби.
«Є пропозиція щодо запровадження інституту приватних виконавців, які б ефективніше виконували ці рішення. Це як нотаріуси: з одного боку, вони мають певне підпорядкування державі, Мін’юст здійснює контроль щодо ліцензування і так далі, з іншого боку, між ними є певна конкуренція», – каже Щербатюк.
За його словами, така система діє у низці європейських країн, наприклад, країнах Балтії. Водночас, перший заступник голови парламентського комітету з правосуддя Леонід Ємець вважає, що запровадження такої інституції, як приватний судовий виконавець, може бути небезпечним для громадян.
«Поки що я бачу тільки загрозу створення суперколекторських бізнесів, які за всіма, хто не сплатив вчасно штраф або іншим чином щось заборгував за рішенням суду, будуть влаштовувати справжнє полювання», – зауважує депутат.
Загалом, за даними Гельсінської спілки, станом на кінець минулого року на розгляді Європейського суду з прав людини було понад 13 тисяч заяв, поданих проти України.
