В Україні відбулося одне з найбільших згортань рівня свободи в інтернеті у період від травня минулого до травня цього року, заявила сьогодні правозахисна організація Freedom House («Дім свободи») зі штаб-квартири у США. Ще дві з трьох найгірших за цим показником країн – Росія і Туреччина, мовиться в дослідженні «Свобода в інтернеті».
Порівняно з попереднім таким дослідженням, оприлюдненим рік тому, Україна набрала відразу п’ять негативних балів і нині має їх 33 зі ста можливих у найгіршому випадку. Таким чином, Україна перемістилася до групи «частково вільних» держав за станом свободи в інтернеті з групи «вільних», де вона була за даними дослідження минулого року.
Як кажуть у «Домі Свободи», рейтинг України впав так різко в першу чергу через насильство стосовно користувачів соціальних мереж і інтернет-журналістів під час протестів Євромайдану, зростання числа кібернападів, а також через появу нових даних, які свідчать про значний обсяг стеження влади скиненого президента Віктора Януковича за діяльністю в інтернеті активістів, журналістів і опозиційних діячів.
При цьому погіршення сталося за всіма трьома головними категоріями дослідження – створенням перешкод у доступі до інтернету, обмеженням на зміст і порушеннями прав користувачів.
Після втечі Януковича проблеми не зникли
Автор розділу дослідження про Україну, редактор сайту Global Voices у США Тетяна Локоть в інтерв’ю Радіо Свобода звернула увагу, що звіт стосується часу з травня 2013-го по травень 2014 року.
Перед тим, як почалися протести, був дуже великий тиск на український медіа-ринок, і на інтернет-медіаТетяна Локоть
«Головні проблеми були в тому, що саме перед тим, як почалися протести, був дуже великий тиск на український медіа-ринок, і на інтернет-медіа зокрема, тому що перед виборами 2015 року почали скуповувати медіахолдинги, власність і так далі ті люди, які були близькі до попереднього президента. А коли вже почалися протести, то почався й дуже великий безпосередній тиск на журналістів, на блогерів, на тих, хто протестував, і, оскільки дуже багато було зав’язано на інтернеті, на соціальних медіа, то тиск так само був дуже відчутний і в інтернеті», – розповідає дослідниця.
За її словами, після втечі президента Віктора Януковича ситуація змінилась на краще. «Але це не означає, що проблем не існувало – проблеми були; вони були потім усунуті. Але ми це мали зафіксувати. І саме тому настільки знизилася оцінка України в цей час», – наголошує автор української частини звіту.
Вона нагадує, зокрема, проблеми, які виникали з інтернетом, із мобільним зв’язком в анексованому Криму. Крім того, каже дослідниця, навіть після зміни ситуації після протестів усе одно відбувалися атаки з боку проросійськи налаштованих осіб на інтернет-сайти, на незалежні медіа, на волонтерські спільноти, які виникли в інтернеті. «Тобто проблеми все одно були, просто вони набули іншого характеру», – каже Тетяна Локоть.
Найгірші і найкращі
Найгірше становище зі свободою в інтернеті серед досліджених країн – в Ірані, Сирії й Китаї (89, 88 і 87 балів); недалеко від них також Узбекистан (79 балів). Білорусь має 62 негативні бали, Росія 60 – це все група «не вільних» країн.
Найкраще становище – в Ісландії й Естонії, 6 і 8 балів.
Загалом у звіт потрапили 65 країн; із них за минулий рік погіршення сталося у 36.
Як кажуть його автори, загалом свобода в інтернеті погіршується у світі вже четвертий рік поспіль із п’яти років існування цього дослідження.
Нові методи: замість цензури примус до самоцензури
Дедалі більше країн запроваджують в інтернеті цензуру чи моніторинг, що стають усе агресивнішими й технологічнішими у стеженні за конкретними людьми.
Якщо раніше інтернет намагалися контролювати «з-поза лаштунків», то тепер у багатьох країнах швидко ухвалюють нові закони, які легітимізують наявні репресії і по суті ставлять поза законом інакодумство в інтернеті.
Через це все більше людей потрапляє під арешт за діяльність в інтернеті, інтернет-видання зазнають усе більшого тиску – їх змушують до самоцензури чи до сплати значних штрафів, приватним компаніям висувають вимоги виконувати запити влади про вилучення певних даних.
Такі дедалі більші обмеження на національному рівні змінюють і природу інтернету в усьому світі, кажуть правозахисники. Він перетворюється з усесвітньої мережі на мозаїку з окремих шматків, у яких правила і доступний обсяг змінюються від країни до країни.
Блокування й фільтрування, які раніше були найпоширенішими методами цензури, використовують і зараз, але багато держав зараз дедалі частіше просто ув’язнювати користувачів, які публікують небажані матеріали, таким чином відраджуючи інших і заохочуючи до самоцензури. Такий підхід створює видимість технічно нецензурованого інтернету, але по суті обмежує свободу слова.
