У Будинку вчителя в Києві попрощалися з українським дисидентом, філософом, правозахисником Євгеном Сверстюком. Віддати шану прийшли сотні друзів і знайомих.
«Він дуже багато відроджував національної пам’яті про тих діячів, які забуті, які бути дописані чи інтерпретовані радянською владою. Вперше про Євгена Сверстюка я почув у 9 класі, коли мені до рук потрапив вірш Редьярда Кіплінга «If» («Якщо») в перекладі Євгена Сверстюка. Цей вірш так сильно прозвучав українською не тому, що Сверстюк був геніальним поетом, а тому, що він цей вірш перепустив через своє життя, він став втіленням того, що сказано в цьому тексті, він став людиною з великої букви», – каже директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Покласти квіти прийшли і очільники держави, нинішні і колишні політики, серед яких Петро Порошенко, Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Віктор Ющенко. Серед присутніх був і дисидент та один з близьких друзів Сверстюка Василь Овсієнко.
«Коли чуєш, що Сверстюк говорить, завжди хочеться до нього прислухатись, бо це джерело мудрості. Якось він сказав про Стуса, що той займає високе вакантне місце, де в нього немає конкурентів. Отак і в Сверстюка. Він займає високе місце, котре тепер звільнилося, і я не знаю людини, котра могла б його замінити. Надія на молоде покоління», – каже Овсієнко.
Поховали Євгена Сверстюка на Байковому кладовищі. Він помер 1 грудня у Києві від затяжної хвороби на 86-му році життя.
Євген Сверстюк – політв’язень радянського режиму, український письменник, філософ, президент Українського ПЕН-клубу, член ініціативної групи «Першого грудня», автор одного з найважливіших текстів українського самвидаву: «З приводу процесу над Погружальським».
У 1959, 1960, 1961, 1965 роках за виступи проти дискримінації української культури та у 1972 за промову на похороні Дмитра Зерова його звільняли з викладацької роботи за політичними мотивами. Також Сверстюка переслідували за участь у «Самвидаві» і протести проти арештів і незаконних судів. У січні 1972 року його заарештували і в березні 1973 року засудили за статтею 62 ч. I КК УРСР за виготовлення і розповсюдження документів «самвидаву» до семи років таборів та п’яти років заслання.
У своєму останньому інтерв’ю для Радіо Свобода Євген Сверстюк зазначав, що Україна зараз проходить надзвичайно відповідальне випробовування для свободи та незалежності українців, яке треба з гідністю пройти.
