Президент Чехії Мілош Земан завдяки своїм висловлюванням щодо ситуації в Україні і брутальних висловів в прямому ефірі під час радіоінтерв’ю втратив довіру громадян. Його рейтинг зараз знаходиться на найнижчому рівні з моменту перемоги на виборах у січні 2013 року. Тільки 37 відсотків чехів сьогодні довіряють президенту (місяцем раніше йшлося про 58 відсотків). У Земані розчарувалися навіть багато з тих, хто за нього голосував. Більш, ніж дві третини жителів Чехії, сьогодні вважають, що чеський президент не об’єднує, а розділяє суспільство, що не відповідає цій високій посаді.
Причин у різкого падіння рейтингу президента кілька, але всі вони пов’язані з його висловлюваннями, що стосуються міжнародної політики. Багато чехів вважають, що Мілош Земан перестав бути їхнім представником, оскільки висловлює думку, яку не поділяє більшість жителів країни. Хвиля обурення, яка в листопаді вилилася в протести, виникла після поїздки президента до Китаю наприкінці жовтня. Тут – після зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном – Земан заявив, що Чехія визнає територіальну цілісність Китаю, включаючи Тибет і Тайвань, і не планує втручатися у внутрішню політику найбільш густонаселеної країни світу. Щодо Тайваню Земан сказав, що вірить в швидке об’єднання острова з континентальним Китаєм, а про Тибет – що Чехія не підтримуватиме його прагнення до незалежності. До цього президент додав, що права людини – це «широко трактований термін», а тому можна порівняти ситуацію навколо анексії Тибету і анексії Криму.
Чехи виставляють своєму президентові «червону картку»
Ці заяви разюче відрізняються від зовнішньої політики, яку Прага проводила раніше. За президента Вацлава Гавела Чехія була в числі країн, які засуджують анексію Тибету Китаєм і виступають за дотримання прав людини Пекіном. Гавел кілька разів запрошував до Праги духовного лідера буддистів далай–ламу. Останнього разу він приїжджав в минулому році і брав участь у щорічній міжнародній конференції «Форум 2000», яка традиційно приділяє увагу правам людини у світі. Що ж стосується Тайваню (його офіційна назва – Республіка Китай, це наступник китайського докомуністичного режиму), то в Празі працює представництво цієї частково визнаної держави, і Чехія багато років підтримує з нею економічні та культурні зв’язки.
Але навіть всупереч критиці, яка все голосніше луная, низка заяв, які викликають подив у частини чеського суспільства, не закінчилася. Земан кілька разів говорив про Україну: то називав громадянською війною збройний конфлікт на Донбасі, в той час як Чехія приєднувалася до санкцій Європейського союзу, пов’язаним з військовим втручанням Москви у справи України, то заявляв, що санкції проти Росії не мають сенсу.
Симпатії чеського президента до Китаю і Росії багато хто пов’язує з бізнес-інтересами найбагатшого підприємця в Чехії – Петра Келлнера, який брав участь в офіційній поїздці до Китаю і навіть був присутній на зустрічі чеського президента і голови КНР. Келлнер активний і на ринку страхування Росії. Ймовірно, такі тісні зв’язки встановилися під час передвиборної кампанії Мілоша Земана, оскільки його штаб так досі і не розкрив джерела усіх коштів, отриманих президентом на рекламу. Це викликало підозри, що Земан міг отримувати спонсорські внески і від російської компанії «Лукойл», оскільки один з членів його передвиборного штабу був представником цієї російської компанії в Чехії і займається поставками палива для літаків. Незважаючи на те що «Лукойл» офіційно спростував інформацію про спонсорство передвиборної кампанії, штаб Земана не надав виписки з банківського рахунку про отримані кошти.
Про цю історію – в світлі останніх заяв глави держави – знову згадали, але Земан робить вигляд, що не помічає зростаючого в суспільстві невдоволення. У середині листопада він оголосив, що запросив до Праги глав держав, які перемогли у Другій світовій війні, на урочистості з нагоди 70-річчя визволення частинами 1-го Українського фронту нацистського табору смерті Освенцім. Запрошення були надіслані президентам Великобританії США, України, Франції, а також президенту Росії. Офіційної відповіді з Москви, як і із західних столиць, поки не отримано. Проте в «Фейсбуці» активісти створили сторінку «Не хочемо Путіна в Празі», у якої всього за кілька днів з’явилося понад 10 тисяч підписників. Автор цієї сторінки – фінансовий менеджер Володимир Шрайєр – пояснює, чому він і близькі йому за духом чехи вирішили домагатися скасування можливої поїздки російського президента до Чехії.
– Останньою краплею, яка змусила мене і кількох моїх друзів створити сторінку «Ми не хочемо Путіна в Празі», була новина про те, що президент Мілош Земан запросив російського президента до Чехії. Хоча, звичайно, причин для створення сторінки набагато більше. Ми негативно ставимося до того, що останнім часом в Чехії занадто сильні голоси так званих «друзів Путіна» – тих, хто підтримує політику російського президента. Ці люди вважають, що Чехії необхідно орієнтуватися на схід, на Росію чи Китай, а для цього пропонують перестати робити акцент на правах людини у зовнішній політиці – так, як це було в минулому. І все це – щоб отримати більше замовлень від недемократичних держав.
– Тобто Ви вважаєте, що заради фінансової вигоди не варто відступати від певних принципів?
– Той курс, який взяв у міжнародній політиці Вацлав Гавел, я і багато моїх знайомих сприймали дуже позитивно. Виявилося, що так думали не тільки в Чехії, але і в Сполучених Штатах, де минулого тижня у газеті «Вашингтон пост» вийшла стаття, присвячена кардинальним змінам у зовнішній політиці з приходом до Празького Граду Вацлава Клауса і особливо Мілоша Земана. Іншими словами, неможливо відокремити права людини і демократію від торгівлі та підприємницької діяльності. Навпаки, ці дві області можуть йти рука об руку. Мені здається недалекоглядним жертвувати правами людини заради великих контрактів. Більше того, від російського режиму сьогодні неможливо очікувати нічого іншого, окрім відстоювання власних інтересів, і Чехія в цьому випадку виступає лише інструментом цього режиму.
– Чи плануєте ви якісь протести на 27 січня, коли в Чехії відбудуться урочистості на честь 70-річчя звільнення Освенціма і планується приїзд президента Росії, або ж хочете обмежитися лише публікацією критичних матеріалів про політику Кремля, щоб про це стало відомо широкому колу людей?
– Ми ставили перед собою дві мети: одна з них – щоб російський президент взагалі не приїжджав до Праги, тому що Росія опинилася в міжнародній ізоляції, і візит президента цієї країни здається недоречним, а з певної точки зору – навіть небезпечним. Чехії не варто послаблювати ізоляцію Володимира Путіна, не варто показувати йому лазівку, навіть якщо причини її появи досить вагомі. Ми розуміємо, що наше бажання не допустити приїзд Путіна в Чехію не обов’язково здійсниться, хоча ми цього дуже хочемо, тому є і друга, не менш важлива мета, – за допомогою соціальної мережі стати одними з тих, хто намагається звернути увагу на те, що відбувається насправді. У Чехії, на жаль, дуже добре чутні голоси прихильників режиму Путіна. А голоси тих, хто дотримується інших поглядів, не менш численні, що підтверджується кількістю наших підписників. Але вони поки звучать не так голосно. Ми постараємося заповнити цей простір для дискусій і пояснити, чим загрожує зміна зовнішньополітичного курсу і яке реальне обличчя режиму Путіна.
– Ви кажете, що в Чехії чутні «голоси Кремля». Мілоша Земана називають «спікером Кремля» і деякі журналісти, однак мова не тільки про президента Чехії?
Сучасний режим в Росії, незважаючи на те, що він не спирається, як раніше, на комуністичну ідеологію, використовує дуже схожі методиВолодимир Шрайєр
– На жаль, спікерами Кремля можна назвати двох наших останніх президентів, тому що Вацлав Клаус теж має схильність до Росії Путіна. Пояснити це можна, крім іншого, і очевидним марнославством Клауса і Земана, чим зміг вдало скористатися Путін і переманити їх на свою сторону. Але таких людей на чеській політичній сцені набагато більше. Наприклад, голова Комуністичної партії Чехії і Моравії Войтех Філіп, а також Томіо Окамура, глава популістського політичного руху «Світанок прямої демократії», який дозволяє собі расистські та ксенофобські висловлювання. На відміну від цих людей, ми вважаємо абсолютно неприпустимими дії Кремля в Україні. З нашої точки зору, доведено, що за збройним конфліктом, який там зараз відбувається, стоять активні дії, поставки та військова допомога Росії. Ми це оцінюємо вкрай негативно, як повернення до «холодної війни». Тому наша сторінка – це ще й підтримка громадян України, щоб вони знали, що не всі в Чехії думають так, як Мілош Земан. Водночас я б хотів підкреслити, що наша ініціатива не націлена проти громадян Росії. Я особисто знайомий з кількома інтелігентними і талановитими росіянами, яких дуже поважаю, я з великим інтересом вивчаю і російську культуру. Ми виступаємо скоріше проти нинішнього режиму, створеного Володимиром Путіним. Чехословаччину і Росію пов’язує трагічний історичний досвід. В історичних документах достатньо свідчень того, що комуністичний режим сформувався в Чехословаччині завдяки присутності в Празі радників з СРСР. Згодом в 1968 році ми пережили радянську окупацію, бо Москві не сподобалося, яким чином розвивається наша країна. Сучасний режим в Росії, незважаючи на те, що він не спирається, як раніше, на комуністичну ідеологію, використовує дуже схожі методи: нетерпимо ставиться до опозиції, відстоює лише одну точку зору, яку транслює сильний правитель, який має все більше влади і прагне переглянути status quo, тому що він вважає найбільшою трагедією XX століття розпад Радянського Союзу.
Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода
