Суд у Вашингтоні схвалив угоду, згідно з якою розділив 100 мільйонів доларів, які ховав у офшорах, колишній український прем’єр-міністр Павло Лазаренко. Майже чверть суми отримає банк на острівній державі Антигуа, а 75 мільйонів доларів, ймовірно, надійдуть на рахунки американського уряду. Загалом американській системі правосуддя вдалося встановити місцезнаходження близько 250-ти мільйонів доларів, які були виведені Лазаренком з України корупційним шляхом. Чи може Україна претендувати на ці гроші або їх частку журналісти «Голосу Америки» поцікавилися в американського юриста українського походження Джіна Берда.
Паралельно з судом над Павлом Лазаренком у Каліфорнії в американській столиці у 2004 році було розпочато процес конфіскації його майна. Всього американській системі правосуддя вдалося знайти близько 250-ти мільйонів доларів, які були виведені з України корупційним шляхом і знаходяться на рахунках в деяких острівних державах, а також в Литві, Ліхтенштейні та Швейцарії. На гроші претендували багато сторін, включаючи самого Лазаренка і російський «Газпром», серед них і банк «EuroFed», який був заснований Лазаренком на Антигуа і управляється, призначеним судом, ліквідатором. Банк пішов на мирову з урядом США, який також є однією зі сторін процесу, і погодився на зняття претензій щодо більшої частини грошей. Суддя цю мирову схвалив.
«Приблизно 23% йдуть до банку «EuroFed» для погашення витрат на юристів, судових затрат та розподілу між тими вкладниками банку, які не були асоційовані з Лазаренком. Банк «EuroFed» знімає свої претензії щодо залишку грошей. Отже, виходить, що близько 75 мільйонів доларів будуть надані в розпорядження США», – пояснив партнер юридичної компанії «AGG» Джін Берд.
Ця мирова стосується лише ста із 250 мільйонів доларів грошей Лазаренка. Частка, що має надійти США, ще оскаржується, але юрист оцінює шанси уряду їх отримати як дуже високі. Окрім цього, залишається ще 150 мільйонів, на які також претендує уряд США. Що ж до шансів України на гроші Лазаренка експерт сказав:
«В України була можливість претендувати на ці гроші, коли у 2004-му ця справа була розпочата. Наскільки мені відомо, державі Україні було надіслане повідомлення про те, що суперечка про ці гроші існує. Україна в той час ухвалила рішення не брати участі у цьому процесі, і не ухвалила жодного рішення. У 2007 році я зустрічався з представниками Міністерства юстиції України і пропонував увійти в цю справу з боку України. Тоді в України ще був шанс. На сьогоднішній момент увійти в цю справу шансу в України практично немає, тому що пройшло забагато часу і перше, що спитає суддя: а де ви були раніше – справа вже підходить до закінчення».
Втім, на думку Джіна Берда, в цьому контексті є певні особливості.
«Існують прецеденти, що ті гроші, які США конфіскували в іноземних осіб, які були визнані у порушенні американських законів, були використані для фінансування проектів в цих країнах. Наприклад, така ситуація склалася в Казахстані – була створена спеціальна організація, якій передали частину грошей і яка вела проекти в Казахстані».
Юрист пропонує українському уряду вже зараз пропонувати переговори на цю тему з Департаментом юстиції США.
