«В’язень Банкової» Сергій Нужненко: «Минуле життя було зруйноване повністю»

32-річний кіровоградець Сергій Нужненко був одним з дев’яти «в’язнів Банкової». Так його та вісьмох інших хлопців назвали через звинувачення тодішньою владою в організації штурму адміністрації президента 1 грудня 2013 року. На Банкову він прийшов пофотографувати протест, але замість фотографій отримав черепно-мозкову травму, численні забої, гематоми та вирок про два місяці арешту. Сергій був одним із тих, хто не пішов на угоду з правосуддям і відмовився частково визнати свою вину. Тоді вирок у залі суду він зустрів саркастичними оплесками. Сьогодні Сергій Нужненко займається допомогою пораненим, каже: тоді допомагали мені, тепер допомагатиму я.

Через майже рік після 1 грудня, Сергій Нужненко, у тих же окулярах, спортивній куртці та фотоапаратом на шиї. Після подій на Банковій, своє життя чоловік ділить на дві половини: до побиття та після.

«Те минуле життя, було в принципі зруйноване повністю. Були проблеми з роботою. Знайомі, які були в тому житті, теж відійшли, бо в нас розійшлись погляди на життя, на події»,– каже він.

До адміністрації президента Сергій прийшов загорнутий в український прапор. Побачив у новинах, що щось відбувається. Коли «Беркут» почав розганяти людей, Сергій притиснувся до огорожі і продовжував знімати. Але отримав перший удар, а потім другий і третій.

«Саме побиття тривало десь до хвилини, було чоловік шестеро. Після того, як я прийшов до тями, камера лежала біля мене. Після цього до мене підійшла медик з Внутрішніх військ, привела на територію адміністрації президента, надала першу медичну допомогу, обмотала голову. Відвела до сходів, де вже були поранені «вевешники» і сказала чекати швидку», – пригадує він.

«Ми пролежали на землі близько 2-3 годин»

Втім, замість швидкої Сергій дочекався працівника СБУ, який разом із іншим правоохоронцем силою відвів його до місця, де на землі вже лежали інші затримані.

«На землі лежало вісім чоловік, я, виходить, був дев’ятий. Нас поклали на землю і забороняли піднімати голову. Я лежав на животі, руки були за спиною. В основному ходили працівники «Беркуту», працівники міліції стояли осторонь і дивились. А били і знущались саме працівники «Беркуту». Ми пролежали на землі близько 2-3 годин. Одному хлопцю стало погано, він почав втрачати свідомість, вони перелякались, гадали, що він може померти, а це в їхні плани схоже не входило. Викликали швидку і приїхав лікар, який поступив дуже шляхетно. Він сказав, що або він забере всіх, або нікого. Вони поступилися і нас всіх забрали. Мене повезли у лікарню на Братиславській», – продовжує розповідь він.

Список травм був великий: черепно-мозкова травма, великі гематоми по спині. У спецбоксі для затриманих Сергій Нужненко провів два дні. 3 грудня на затриманих чекав суд.

«Нас забрали з лікарні десь о 9 ранку і протримали у суді до середи до 3 години ночі. На суді суддя Малиновська, попри всі докази невинуватості, у мене було виявлено рюкзак, планшет, фотоапарат , висунула стандартне рішення – 60 днів арешту, як і всім», – каже він.

А далі – знову лікарня на Братиславській. На тиждень. Лише 11 грудня Сергієві змінили запобіжний захід із арешту на особисте зобов’язання. Він став четвертим, кого випустили. Щоправда, на милицях. Сьогодні Сергій зізнається: йому прикро, що справа не розслідується, а суддя і далі працює, попри те, що «в’язні Банкової» були визнані потерпілими.

Після всіх тих подій, каже, став вимогливішим до себе, до свого оточення і друзів: «Майдан дав можливість перевірити себе, свій характер, своє ставлення до певних речей, до певних подій і як кажуть, не скурвитись».

Після розмови Сергій квапиться до лікарні. Тепер він волонтер, допомагає пораненим. Каже, що не може залишити у біді інших, адже сам добре знає, як це, опинитися у такій ситуації.

Матеріал підготовлено в рамках проекту Радіо Свобода «Майдан. Рік по тому».