Доступність посилання

ТОП новини

Росія Путіна хоче почепити на Україну ярлик «фашизму» – німецькі історики


Антивоєнний протест, Київ, березень 2014 року
Антивоєнний протест, Київ, березень 2014 року

Німеччина – країна, від якої найбільше в Європейському союзі залежить доля конфлікту між Україною і Росією. Ця країна має найтісніші і найглибші економічні зв’язки з російською економікою, німці далі відчувають свою відповідальність за розв’язання Другої світової війни, і у зв’язку з цим мають особливе ставлення до Росії. У Кремлі намагаються використати ці важелі. Днями рупор російської пропаганди – канал RT – розпочав мовлення німецькою мовою, щоб вплинути на громадську думку в Німеччині, де знань про Україну надто мало, а дискусія про Україну, за визнанням німецьких аналітиків, диктується не так фактами, скільки ідеологією.

Повернувшись з Москви, німецький політолог Ульріх Шпек поділився на своїй сторінці в мережі Facebook побоюваннями кореспондентів німецьких видань. Вони кажуть, що їх лякає, як публічну дискусію в Німеччині формують самозвані експерти і політики, яких в Німеччині називають «тими, хто розуміє Путіна».

Ульріх Шпек
Ульріх Шпек

«Вони запитували у мене, що можна зробити, щоб в Німеччині зрозуміли справжню природу путінського режиму і серйозність ситуації в Росії – країна стає більш авторитарною, більш мілітаристською, більш ворожою щодо Заходу, країною, де дуже витончена пропаганда змогла знищити поняття правди, і яка, не без успіху, намагається вплинути на збір і подачу інформації, аналіз та громадську думку на Заході», – написав Ульріх Шпек ще напередодні початку мовлення німецькомовної версії телеканалу RT.

Росіяни порівнюють не порівнюване

Російські зусилля не обмежуються тільки засобами масової інформації. Вони намагаються знайти союзників і серед німецького бізнесу, і серед політиків, і серед істориків. Очевидно, сподіваючись на прихильне ставлення німців до нещодавніх спроб російського керівництва та прихильних до нього істориків та політологів відбілити нацистський режим, російські історики пішли на крок далі.

Під час нещодавньої конференції у Москві, яка є частиною зусиль німецьких та східноєвропейських вчених щодо збереження пам’яті про Другу світову війну, російські історики запропонували своїм колегам провести пряму паралель між нацистською Німеччиною і сучасною Україною.

«Російські історики вкладали у свої виступи сучасний політичний підтекст, порівнявши фото із зони конфлікту зі знімками, де зображені звірства нацистських підрозділів СС часів Другої світової війни. Вони наполягали на тому, що між діями української армії у війні проти сепаратистів і звірствами сил Гітлера немає різниці» – розповів журналіст журналу Time Саймон Шустер.

Таке трактування історії викликало подив у німецьких фахівців. Зокрема один із засновників конференції Свен Борше, за його словами, відчув «щось не так одразу, як зустрівся з російськими колегами». Так само був здивований його колега, директор музею Другої світової війни у Карлсхорсті доктор Йорг Морре.

Виступали п’ять-шість доповідачів, котрі співали одну й ту само пісню. Назвати актуальний розвиток подій в Україні «фашизмом» не можна!
Йорг Морре

«Переді мною виступали п’ять-шість доповідачів, котрі співали одну й ту само пісню. Тоді мені стало зрозуміло, що так було заплановано, і мене водили за носа. Я заявив, що не приїхав би на конгрес за таких умов. На конференції мало йтися про Велику вітчизняну війну і про той відтинок часу. Водночас були змішані різні речі. Назвати актуальний розвиток подій в Україні «фашизмом» не можна! Я в жодному разі не робив би цього», – розповів Йорг Морре в інтерв’ю Радіо Свобода.

Російські історики намагалися переконати аудиторію, що «фашизм знову піднімає голову». «Просто зараз нашим братам-слов’янам в Україні маріонетковий уряд, який звітує перед Держдепартаментом США, настільки промив мізки, що вони дійсно вважають себе вищою расою», – цитує американський журналіст у Time слова історика Ярослава Трифанкова з Брянського музею історії.

Різні уявлення про фашизм

Я відкрито заявив, що не поділяю їхньої думки
Йорг Морре

Німецький історик Йорг Морре вважає, що в розмиванні поняття «фашизм» є велика загроза, і німецькі вчені мають особливу відповідальність у тому, щоб цьому протистояти. «У нас не було наукової розмови, коли йшлося про точне визначення, що таке фашизм, і чи можна робити такі порівняння? Я вважаю, що ні. Дискусії не було, і тому я відкрито заявив, що не поділяю їхньої думки» – сказав історик доктор Морре.

Україністика у Німеччині

Нині експерти, аналізуючи перебіг подій в Україні, неодмінно посилаються на агресивну пропаганду Кремля у ЗМІ, яка намагається переконати слухачів і глядачів у «фашизації» українського суспільства. Росія, і зокрема президент Путін у своєму інтерв’ю німецькому телеканалу ARD намагаються говорити про Україну лише як про об’єкт боротьби з Заходом. Україна, як держава, що має майже 45 мільйонів населення, свою історію, культуру і прагнення, усувається з дискусії. Зусиль самої України, щоб змінити це ставлення до себе, недостатньо, а німецькій громадськості не вистачає знань про Україну, яка досі трактувалася як «російські задвірки».

Крім повідомлень у пресі, громадськість Німеччини має надто мало можливостей дізнатися щось більше про Україну, зокрема з академічних публікацій. Зменшуються навіть ті можливості, які були досі. Приміром, для німецьких істориків і студентів вивчати україністику стає непросто. Відкрита після Другої світової війни в Аугсбурзі Українська вільна академія наук через кілька років по тому «переїхала» до канадського Вінніпегу.

Особливе місце має Мюнхен із Вільним українським університетом, котрий зібрав багатьох науковців. Єдиним джерелом вивчення української мови, історії та культури у Німеччині стала створена у 80-і роки професорська кафедра україністики у Грайфсвальді. Тут пропонують «Українікум» – уже відомий фахівцям і любителям семінар.

За підрахунками, які зробили в Німеччині, українською мовою говорять приблизно 37 мільйонів людей. Відтак вона є третьою слов’янською мовою за кількістю її носіїв після російської та польської. Проте, як пише мовознавець Гельмут Вільгельм Шаллер у науковій праці «Україністика в Європі», «в академічній галузі вона залишається на узбіччі і не має належної присутності». Як пишуть німецькі аналітики, доки німці не будуть знати більше про Україну, їх легше буде звести на манівці кремлівській пропаганді.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG