Брюссель – До «чорного списку» Євросоюзу додадуть нові імена, здебільшого, сепаратистів Донецька й Луганська, а також організаторів так званих «виборів» у «ДНР» та «ЛНР». Таке рішення ухвалили лідери дипломатичних служб держав ЄС, які в понеділок у Брюсселі провели чергове засідання з «українського питання».
Із часу російської агресії щодо України європейський «чорний список» громадян Росії та проросійських сепаратистів, яким заборонені візи, й чиї активи в ЄС заморожені, все розширювався. Сьогодні до них вирішили долучити й деяких представників угруповань «ДНР» і «ЛНР», а також організаторів нещодавніх тамтешніх псевдовиборів. Таким чином, глави МЗС країн-членів ЄС доручили Єврокомісії представити до кінця місяця пропозиції щодо додаткового переліку сепаратистів, проти яких будуть запроваджені санкції.
Росія далі відкидає свою роль як сторони конфлікту, водночас утримує свої війська на території УкраїниЛінас Лінкявічус
Ситуація погіршується, каже міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус. «Росія далі відкидає свою роль як сторони конфлікту, водночас утримує свої війська на території України», – зазначає він.
«Це справді насторожує, тож у Євросоюзу немає іншого виходу, окрім консолідації своїх сил для подальшого тиску (на Росію), а з іншого боку, далі підтримувати український уряд», – пояснює дипломат.
Галузевих санкцій в ЄС не розглядали
Разом із цим, ось уже кілька місяців діють так звані економічні санкції, зокрема, російським банкам та нафтовим підприємствам заборонене будь-яке фінансування з ЄС, що боляче вдарило по цілій економіці Росії.
Однак нині про посилення цього типу санкцій у Брюсселі не йшлося. З огляду на те, що такі кроки не внесли очікуваних змін у поведінку президента Росії Путіна, голова європейської дипломатії Федеріка Моґеріні закликала до трилінійної стратегії: поряд із санкцями, як інструментом тиску, має працювати посилена допомога Україні та здійснюватися пошук діалогу з Москвою, каже вона.
Однак, як зауважують європейські оглядачі, посадити Володимира Путіна за стіл переговорів буде надзвичайно складним завданням, особливо, з огляду на невдачу саміту «Групи двадцяти» та хвилю видворень із Росії західних послів.
Підрив ситуації на Донбасі стане кошмаром для всіх – Клімкін
У брюссельських євроустановах нині побував і голова українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін, який обговорив з єврокомісаром із переговорів щодо розширення Йоганнесом Ганом його візит до Києва, що має відбутися 27-28 листопада, і де мають «визначити остаточно порядок денний і час проведення донорської конференції», – розповів Клімкін.
Виступаючи на засіданні комітету із закордонних справ Європарламенту, український дипломат, маючи на увазі президента Росії Путіна, наголосив: «Якщо дехто намагається та зуміє підірвати ситуацію на Донбасі, то це буде не лише викликом, а кошмаром для всіх нас. Безумовно, для України, але й для кожного з вас. Тому консультативна підтримка і ваша допомога такі цінні».
Наступного тижня в Україні перебуватиме місія Євросоюзу, яка проведе оцінку виконання Україною плану дій щодо візової лібералізації з ЄС.
Також у понеділок у Брюсселі підписали угоду між Україною і Європейським союзом щодо консультативної місії ЄС із реформування сектора цивільної безпеки України.
Як пояснює міністр закордонних справ України Павло Клімкін, ця місія має допомогти реформувати в Україні правоохоронні органи та сектор цивільної безпеки, які мають бути «по-справжньому європейськими».
