У боротьбі з сепаратистами на сході України місцеві жителі використовують різні методи. Хтось малює, хтось розповсюджує тексти у фейсбуці, хтось видає самвидав. Один із них – Сергій Захаров, художник із захопленого Донецька. Він розпочав свій творчий протест ще на початку режиму «ДНР». Разом з другом створили групу «Мурзилки», метою якої був творчий спротив озброєним сепаратистам. Чоловіки малювали та розміщували на теренах міста жартівливі зображення сепаратистських лідерів у гумористичній формі. За свої малюнки Сергій потрапив у полон у Донецьку, звідки вийшов у вересні. Згодом він намалював те, що з ним трапилося
«Ми знали, що з нами буде в випадку, якщо нас хтось розкриє, була надія, що зможемо це робити зберігаючи інкогніто», – розповів художник у київській студії Радіо Свобода.
Сатирою по сепаратистах. Художники підпілля Донбасу (фотогалерея)
Захаров згадав про те, як потрапив у полон. Люди, які приїхала за ним представилися, як військова контррозвідка. Вони чекали на нього на вулиці. Виходячи з дому Сергій побачив дві машини, з яких вийшли чоловіки з пістолетами. Вони показали Захарову посвідчення, посадили в машину і повезли в будівлю СБУ. Далі був обшук у нього вдома та в майстерні, під час якого конфіскували комп’ютер.
Після цього його кинули в «камеру», якою став підвал з бетонною підлогою, в якому люди лежать просто на картонних підстилках. Допити, які проводили – просто побиття. Після першого допиту Сергій вже ледве рухався. Згодом чоловіка перевели в карцер – вузьке приміщення під сходами, де вже сиділи полонені українські військові.
Сергій каже, що люди які його допитували були схожі на працівників російського ФСБ, наголошує, що з такими жорстокими людьми він стикався вперше. В кабінеті для допитів були дерев’яні бити, гумові дубинки. Йому погрожували відрізати вухо, для залякування інсценізували розстріл. Події, які з ним відбувалися у той період, художник порівнює з жахливими кадрами у радянських фільмах про нацистів.
«Влітку, коли мене забирали, Донецьк нагадував місто-привид: порожні безлюдні вулиці, автомобіль якщо проїжджав по вулиці, то це відбувається на великій швидкості і з вікон стирчали автомати, інших машин не було. А після того як я вийшов, то місто вже потрохи почало заповнюватися людьми, ті хто десь відсиджувалися чи їздили на моря – повернулися. Якщо вимкнути звук, щоб не чути той фон, який йде від розриву снарядів, то в принципі, бачимо картинку мирного життя: ходять люди, гуляють мами з колясочками», – розповідає Сергій.
Художник зазначив, що в Донецьку працюють найнеобхідніші заклади. Відкриті продуктові магазини, але кінотеатри та відпочинкові центри закриті. Він зауважив, що переважно місцеві жителі дбають про те, як сьогодні поїсти та залишитися у живих.
Нині художник живе у Києві, куди приїхав із 500 гривнями у гаманці. Сергій Захаров каже, що почуває себе досить комфортно завдяки допомозі друзів та вірить, що переїзд до Києва дасть можливість перейти на новий рівень у творчості.
