Будапешт – Останнім часом на Заході і в країнах колишнього комуністичного блоку про Угорщину, учасницю НАТО і члена Євросоюзу, дедалі більше говорять із великим занепокоєнням. Засновнику партії ФІДЕС («Союз молодих демократів») Віктору Орбану, який проходив політичні студії у Лондоні в рамках програми Джорджа Сороса і в 1990-х роках стояв на твердих засадах лібералізму, нині закидають загравання з націоналістами, євроскептицизм, авторитарний стиль управління, небажання боротися з корупцією і спроби розбудувати в Угорщині однопартійну систему... Чому так сталося, що правляча верхівка угорських консерваторів у своїй внутрішній і зовнішній політиці орієнтується на «демократію» путінського зразка?
Наприкінці жовтня десятки тисяч людей вийшли на вулиці Будапешта та інших міст Угорщини з вимогою до уряду скасувати запланований податок на користування інтернетом. Проте кричали вони не лише про податок, який би обійшовся користувачеві додатково до 3-х доларів на місяць. Протестувальники закликали піти у відставку прем’єр-міністра Віктора Орбана, якому вони закидають наступ на демократичні свободи і «охрестили» його і відповідним по-батькові – «Янукович».
В останній день жовтня Віктор Орбан під тиском вулиці вже пообіцяв відтермінувати дату введення, пояснивши, що уряд розглядає лише певні технічні аспекти цього податку і що взагалі йдеться про податок на комунікації. Прем’єр, відомий тим, що він не любить відступати, цього разу вирішив дослухатися голосу людей, адже він «не комуніст», сказав Орбан.
«Оскільки нема спільної бази для порозуміння, то в цій формі – про що б не йшлося: про інтернет чи щось інше, – ніякий податок не можна вводити. Наші уявлення ми роками втілювали на практиці. Ми переконані, що керувати державою слід разом із її громадянами. Це не означає, що влада повинна враховувати всі популярні точки зору. Але кожному урядові треба знати, що кожен захід слід тестувати доцільністю. Якщо людям і не подобається якась законодавча ініціатива, але вважають що вона доцільна, то її треба запроваджувати. Але коли громадянам не те що не подобається щось, але вони переконані, що цей крок недоцільний, тоді не можна це втілювати. Я ще раз повторю: ми не комуністи – ми ведемо урядові справи не проти людей, а з ними і заради них. Цей податок у такій формі не можна вводити, тому і податковий закон треба змінювати або забрати з парламенту», – сказав Орбан.
Перші, так би мовити, дзвіночки про негаразди в суспільних та економічних процесах Угорщини пролунали ще 4 роки тому. 2010 року коаліція правих партій ФІДЕС-КДНП (республіканців і християнських демократів) після парламентських виборів отримала дві третини у Національній асамблеї країни. Парламентська більшість ухвалила нову конституцію, ухвалила низку законів, включно з розкритикованим у ЄС законом про мас-медіа, завела подвійне громадянство, викликавши негативну реакцію Словаччини й України, тощо...
Проте з часом гострота критики започаткованих Віктором Орбаном законодавчих ініциатив, підданих обструкції в Євросоюзі, втратила свою гостроту серед угорського електорату. Цьому сприяло падіння інфляції, повернення боргів МВФ, замороження цін на комунальні тарифи населення та допомогу постраждалим від іпотечної кризи.
Новий уряд також увів у практику тимчасові загальні роботи, переважно для безробітних у глибинці, щоб за певну платню стимулювати незайняте населення до праці. Паралельно в Угорщині відбувалися показові судові процеси над корупціонерами, колишніми членами ліво-урядової провладної коаліції урядів доби Ференца Дюрчаня та Ґордона Байнаї.
Навесні 2014 року праві, завдяки цим крокам та новим соціально-економічним заходам, які сприяли виходу Угорщини зі світової економічно-фінансової кризи, здобули повторну перемогу на парламентських виборах. Коаліція партій ФІДЕС-КДНП знову зберегла дві третини голосів у Державних зборах Угорщини. Успішно завершилася для правих і кампанія на муніціпальних виборах на початку осені цього року.
Тиск на уряд
Однак у жовтні Угорщина раптом опинилася у центрі резонансного дипломатичного скандалу. Кілька тижнів тому США заборонили в’їзд на свою територію шістьом наближеним до Орбана урядовцям та бізнесменам. Їхні імена з причин міжнародно-правового порядку не розголошуються, оскільки в США діє суворий закон про захист особистих даних.
Чинний уряд Угорщини намагається дипломатичними каналами з’ясувати, про кого, власне, йдеться. Однак у лавах опозиції та незалежних угорських ЗМІ припускають, що це можуть бути посадовці податкової служби та бізнесмени, які користуються великою довірою чинної влади. Дипломатичний тиск з боку США політичні опоненти Віктора Орбана також пов’язують з його наближенням до путінської Росії.
Між тим тимчасовий повірений США у справах Угорщини Андре Ґудфренд відкинув звинувачення МЗС Росії на адресу Білого Дому стосовно Угорщини. Він заявив у Будапешті, що його країна критикує не стосунки Угорщини й Росії як такі, а лише деякі кроки угорського уряду. Зокрема йдеться про таємне укладення в Москві договору про модернізацію Пакшської АЕС на Дунаї, підтримку будівництва газогону «Південний потік» і розкритиковані Орбаном санкції проти Росії.
Також США закидають Угорщині антиукраїнську позицію та те, що Угорщина, яка однією з перших у Східній Європі прокладала шлях до демократії, нині забула про європейські цінності. Про це заявила офіційний уповноважений Державного департаменту США у справах Європи та Євразії Вікторія Нуланд.
«Попри те, що країни, навіть якщо вони і скористалися перевагами членства в НАТО та ЄС, ми знаходимо лідерів, які забули ті цінності, на яких базуються ці інститути. Тому сьогодні я звертаюся до тих лідерів подумати, чи можуть вони спокійно спати вночі під прикриттям 5-ї статті НАТО, а вдень застосовувати авторитаризм, роздмухувати націоналізм, придушуючи вільну пресу і демонізуючи громадянське суспільство», – наголосила Нуланд.
Калман Катона, колишній міністр транспорту, комунікацій і водних ресурсів в уряді Віктора Орбана у період із 1998 до 2000 року, розчарований політикою правлячої коаліції. «Постаріли фідесівці, – каже він. – Маю на увазі діячів, які починали свою політичну кар’єру, створивши «Союз молодих демократів». Вони не відчувають дух часу і не розуміють сучасне суспільство, його прагнень, інакше не прагнули б уведення цього податку. У ті роки прем’єр-міністр (Орбан) принаймні давав фахівцям у сфері комунікацій спокійно працювати, не обмежував у роботі професіоналів».
Політика гойдалки
Шамуел Мраз, відповідальний за аналітичні дослідження інституту політології Nézőpont («Точка зору»), близького до урядових кіл, пояснює поведінку чинної влади Угорщини за останній час «помилками комунікації» як у сфері дипломатичній, так і стосовно діалогу з громадськими організаціями всередині країни. Також лунають заяви з оточення угорського прем’єра, що незалежна угорська преса, налаштована на критику дій кабміну, «не хоче допомагати» владі «розшифрувати сигнали» вулиці.
Директор фонду «Політичний капітал» Пейтер Кракоу не згідний із таким твердженням.
Як пояснити те, що на третій день після візиту глави «Газпрому», Угорщина перекриває реверс в Україну?Пейтер Кракоу
«Коли влада припускається серйозних помилок у зовнішній політиці, економіці чи у сфері боротьби з корупцією, легко пояснити це «помилками комунікації», – зазначає він. – Цікаво, що нашого прем’єр-міністра, за інформацією газети «Непсабадшаґ» здивували такі речі, як демарш проти Угорщини, критика державного департаменту в особі Ґілларі Клінтон, промова президента США, де Угорщину згадано у дуже негативному світлі... З іншого боку, ми живемо зараз у такому світі, маю конкретно на увазі близькість російсько-українського конфлікту, коли не можна вести політику гойдалки. Виглядає на те, що Угорщина хоче користатися всіма перевагами членства у НАТО та ЄС і одночасно проводити політику відкритих дверей на Схід не тільки економічно, але й ідеологічно. А як пояснити те, що на третій день після візиту глави «Газпрому» Міллера, Угорщина перекриває реверс в Україну?»
Пейтер Кракоу вважає, що такі дії означають для Америки значний геополітичний ризик. Політолог визнає, що Угорщина є, можливо, не найголовнішим гравцем у грі під назвою «нова Холодна війна», однак Будапештові не завадило хоча б бачити і саме шахматне поле. Кракоу нагадав, що в одній зі свох недавніх промов Віктор Орбан неодноразово називав як державну модель розвитку як в економіці, так і в політиці, саме путінську Росію.
Директор фонду «Політичний капітал» також додав, що не може інтерпретувати заяви угорського прем’єра на Закарпатті одразу після повернення з інавгурації Петра Порошенка у Києві про підтримку автономістських прагнень тамтешніх угорців інакше, як розпалювання імперських апетитів Росії, що хоче розділити Україну між її сусідами.
