Київ – 35 відсотків виборців, які проголосували на Донбасі, підтримали «Опозиційний блок». За «Сильну Україну» та Компартію проголосували ще 8 відсотків жителів регіону. Загалом – це 51 відсоток за сили, які називають проросійськими та до виборчих списків яких увійшли вчорашні члени Партії регіонів та друзі Януковича. Про це свідчать дані Міжнародного екзит-полу. У більшості одномандатних округів Донбасу перемагають також або чинні депутати-регіонали, або кандидати з ними пов'язані. І відбувається усе це на тлі найвищої концентрації по країні спроб порушення виборчого законодавства. На одному з виборчих округів, №60 у Волновасі, у день виборів перебував депутат 7-го скликання Ради від УДАРу Єгор Фірсов. На його думку, нинішня влада пожинає плоди багаторічної ідеологічної експансії, яку здійснював «клан Януковича» на сході України.
– Є попередня інформація, що на 60-му одномандатному окрузі, за роботою якого Ви спостерігали, перемагає все ж проукраїнський кандидат в депутати...
– У 60-му окрузі вже опрацювали 100% протоколів, і якщо я не помиляюся, 48-48,5% набирає проукраїнський кандидат від «Блоку Петра Порошенка» Дмитро Лубінець. Його найближчий конкурент Олександр Риженков набирає трохи більше 20%. І це єдиний такий випадок в історії Донецької області, коли переміг проукраїнський кандидат.
– Такі переможні результати є скоріше поодинокими на Донбасі. То чому, на Вашу думку, виглядає так ніби ані війна, ані будь які інші бурхливі події в країні не вплинули істотно на результати виборів на Донбасі? Проукраїнські політики та партії не змогли протистояти регіоналам, чи відбувся так званий «злив округів»?
На Донбасі Януковичем і «сім'єю» вибудувана ціла система, починаючи від начальників міліції, прокурорів, мерів міст, керівників адміністрацій, і закінчуючи директорами шкіл і головними лікарями
– Є дві ключові причини цього, як на мене. Відомо, що Янукович вже більше півроку як поїхав до Росії, але спостерігаючи за Донбасом, складається таке враження, що він нікуди не від'їжджав. Треба розуміти, що на Донбасі Януковичем і «сім'єю» вибудувана ціла система, починаючи від начальників міліції, прокурорів, мерів міст, керівників адміністрацій, і закінчуючи директорами шкіл і головними лікарями. Тому державна адміністративна система все-таки працювала на «Опозиційний блок». І як би там не критикували президента, уряд, губернатора, неможливо було за декілька місяців поміняти цю систему докорінно. І друга причина – це провал в інформаційній політиці. Приїжджаю в Донецьку область, вмикаю телевізор, а там продовжують мовити російські канали, а чимало українських каналів там немає. І ось ці дві причини, у терміновому порядку новому парламенту, новому уряду, президенту, депутатам, які перемогли в Донецькій області, над цими причинами треба працювати і їх усувати.
– Сепаратисти на підконтрольних їм територіях готуються провести так звані «вибори» 2-го листопада. Про бодай якусь законність і говорити нічого, але тим не менше Росія, скажімо, збирається ці результати визнати. Все ж таки чи вплине таке «голосування» на ситуацію на територіях так званих «ДНР» та «ЛНР»?
Так званому керівництву «ДНР» треба показати картинку, що тут проводяться вибори, обираються легітимні органи влади, але насправді це все не так, по суті, ніяких виборів не буде
– Ці «вибори» загрожують взагалі «мирному плану» і «мінським домовленостям», і про вибори не може бути й мови, оскільки вони не потрапляють під жодні домовленості. Що стосується безпосередньо виборів на цих територіях, то я переконаний, що лише таке демократичне слово – «вибори». Ніяких виборів і виборчого процесу там не буде, плюралізму і спостереження за виборчим процесом також не буде, тому це буде черговий «фейк», як колись проводився такий «референдум». Так званому керівництву «ДНР» треба показати картинку, що тут проводяться вибори, обираються легітимні органи влади, але насправді це все не так, по суті, ніяких виборів не буде, тому що за ними не можна буде спостерігати, і суб'єктам, так би мовити, виборчого процесу буде неможливо вести свою діяльність.
