Київ – Правозахисна організація Human rights watch заявила, що Україна під час збройного конфлікту на Донбасі застосовувала касетні бомби, заборонені міжнародними законами ведення війни. Представники організації апелюють до того, що снаряди начебто прилітали із території, підконтрольної силам АТО. Водночас, РНБО заперечує саму наявність на озброєнні України таких боєприпасів.
Спостерігачі із Human rights watch звинуватили Україну в застосуванні у жовтні цього року на Донбасі касетних бомб. У відеозвіті, опублікованому на сайті організації, є кадри слідів від вибуху снарядів із багатьма воронками та знайдених у полі боєприпасів, що не розірвались, а також свідчення поранених донеччан. За словами представника організації Оле Солванга, на відео видно залишки снарядів, що прилетіли у Донецьк із південного заходу, де перебувають українські війська.
«Оскільки усі задіяні у конфлікті на Сході України сторони використовують однакове озброєння, іноді складно визначити відповідальних за кожну атаку. Але щодо кількох обстрілів Донецька на початку жовтня ми маємо переконливі докази, що це була українська армія. Сліди вибуху показують, що ракети прилетіли з Південного заходу, і коли ми пішли туди, на підконтрольні силам української влади території, ми знайшли нерозірвані ракети, що свідчить про те, що ними стріляли з тієї території», – зауважує Солванг.
Водночас, у текстовому варіанті звіту зазначено, що спостерігачі Human rights watch не могли потрапити на територію біля споруд органів місцевої влади у Донецьку, патрульовану озброєними людьми, хоча бачили там протиповітряну гармату, а також не змогли потрапити на дах будівлі, куди, за свідченнями місцевих, потрапила частина касетних снарядів.
Правозахисники на Донбасі стали жертвами шахрайства – МЗС України
У відповідь на заяву правозахисників, речник Міністерства закордонних справ Євген Перебийніс заявив, що висновки, зроблені Human rights watch, не підкріплені жодними конкретними доказами і, швидше за все, спостерігачі стали жертвами шахрайства.
У РНБО використання Україною заборонених боєприпасів, зокрема, касетних бомб, заперечують. За словами речника Інформаційно-аналітичного центру відомства Андрія Лисенка, до спостерігачів могла потрапити провокаційна інформація від бойовиків, і уникнути повторення такої ситуації можна, тільки збільшивши кількість моніторингових місій на Сході.
«Президент України наполягає на збільшенні міжнародної присутності у зоні проведення АТО, і якраз на тих територіях, що зараз підконтрольні бойовикам, а також на підсиленні їх інженерною технікою, в тому числі літальною», – зазначає Лисенко.
Під час застосування боєприпасів такого типу все одно залишаються фрагменти, за якими можна визначити маркування і з’ясувати, «чий» це снаряд, говорить координатор руху «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. Сховати ж гармату у Донецькому аеропорту, що розташований на Південному заході від міста, на його думку, малоймовірно.
«У наших хлопців там проблеми з важким озброєнням з тієї причини, що територія аеропорту постійно обстрілюється, і якщо особовий склад, тобто люди, ще мають можливість там ховатися, то сховати бойові машини – досить складна річ», – говорить експерт.
На сьогоднішній день понад сто країн світу приєдналися до угоди про заборону касетних боєприпасів через небезпеку, яку вони становлять для цивільного населення: розриваючись, боєприпас вивільняє багато менших снарядів, скоригувати влучання яких неможливо. Україна і Росія до цієї конвенції не приєдналися.
