У середу в Маріуполі – день жалоби за загиблими напередодні сімома мирними мешканцями, які були обстріляні зі сходу ракетами комплексу «Град» – про це, як повідомляє місія ОБСЄ, свідчать залишки ракет «Граду», які виявили на місці. Ще 17 осіб поранені. У місті пройшов мітинг-реквієм пам’яті загиблих маріупольців. Олексій Мацука – автор спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» – розповів в ефірі передачі «Свобода сьогодні», чи готове місто до того, що воно може стати новою гарячою точкою?
Є попередні дані, що маріупольчани загинули саме від дій озброєних сепаратистів так званої «ДНР»
Практика «словоблуддя» існує у мові чиновників, особливо в Донецькій області, тому що вони кожне слово вимірюють, щоб не бути ворогами одній чи іншій стороні
– На мітингу зібралось близько 500 мешканців міста Маріуполя. Вони прийшли, щоб вшанувати пам’ять загиблих своїх земляків. Є вже попередні дані про те, що маріупольчани загинули саме від дій озброєних сепаратистів так званої «ДНР». Але остаточну крапку у цій справі поставить слідство.
На мітингу спочатку – традиційно для таких подій – була хвилина мовчання. І після цього слово взяв міський голова Юрій Хотлубей. Він заявив, що особисто та мітинг буде вимагати (від Порошенка, я так зрозумів, тому, що голова не сказав, від кого саме, але вимагати) більш жорсткої реакції на порушення перемир’я з боку «ДНР».
Таким чином фактично Хотлубей закликав, (я так думаю, що так можу це трактувати, але все ж таки знову треба підкреслити, що всі ці речення Хотлубея – вони не чорні і не білі, і можуть трактуватися як завгодно), він сказав, що вимагатиме більш жорсткої реакції на порушення перемир’я. Що малося на увазі? Ми трактували це як порушення перемир’я з боку «ДНР». Хоча завтра може з’ясуватись, що мер Хотлубей мав на увазі українську армію. Подібна практика «словоблуддя», як називають це в журналістиці, існує у мові чиновників, особливо в Донецькій області, тому що вони кожне слово вимірюють, щоб не опинитися крайніми і не бути ворогами одній чи іншій стороні. Але це погано. Бо він таким чином закреслює своє ставлення до України, тобто немає чіткого чорного і білого в розумінні Хотлубея, наскільки я зрозумів.
– Речник РНБО Андрій Лисенко повідомив, що Росія посилила свою повітряну розвідку поблизу Маріуполя і що на Маріупольському напрямку за останні два дні зафіксовано 10 російських безпілотників. Можливо тема саме цього міста також виникне завтра (16 жовтня) в розмові у Мілані між президентом Петром Порошенком і його російським колегою Володимиром Путіним…
– Виключати нічого не можливо, особливо в умовах, коли ані Порошенко, ані уряд, ані депутати провладного депутатського блоку не консультуються і не розмовляють з суспільством, і особливо з мешканцями Донецької області. Всі рішення приймаються постфактум, і про їхнє прийняття вже суспільство дізнається постфактум. Таким чином, ті, хто мешкає в Донецьку, питають: що нам робити? Переводити свій бізнес в «міністерство зборів «ДНР» чи не переводити? Не відомо. Я їм пишу: закривайте свій бізнес. А вони пишуть: а що ж нам, вмирати з голоду? І такі питання дуже актуальні. Наші земляки зараз мають статус «особливих», тобто ця зона має статус особливої зони, чи якось так визначено, але немає жодного роз’яснення, і ніхто ні з ким не радився, яким би цей статус мав бути. І багато людей втратило орієнтири, в якій реальності вони перебувають…
– Щодо іншої гарячої точки – Донецького аеропорту. Чи обстріли цього об’єкту залишаються такими ж інтенсивними, як досі? І чи справді обговорюють можливість «здачі аеропорту» в обмін на якісь «певні умови», як про це заявляють деякі джерела?
Будинки зруйновані в першу чергу угрупованням «ДНР», яке стріляє по аеропорту. Щось може долітати, щось не долітати, щось упаде на магазин-супермаркет, щось упаде в маршрутку. Це все робить «ДНР»
Жодного перемир’я нема і коли вже кажуть слово перемир’я, то в очах дим якраз із Донецького аеропорту, бо не припиняють обстріл
Звільнення аеропорту в обмін на щось, то це, звичайно, буде здачею національних інтересів
– Подібна інформація справді була, що нібито хтось веде переговори від уряду про «здачу аеропорту», але громадська думка, я бачу це і відчуваю, бо постійно перебуваю в комунікації як з мешканцями Донецька, так і з громадськими активістами, і вони кажуть, що це остання надія фактично для багатьох із нас, донеччан, той аеропорт, де перебувають сили української армії. Там дуже важко бути, це Київський район міста Донецька. І сусідні будинки, багато з них, тут є багатоповерхові і малі, вони реально зруйновані в першу чергу угрупованням «ДНР», яке стріляє по аеропорту з боку Октябрського, з боку залізничного вокзалу і з сусідніх мікрорайонів. Це відбувається так: вони приїжджають, ставлять своє обладнання і «на глазок» закидають в аеропорт. Щось може долітати, щось не долітати, щось упаде на магазин-супермаркет, щось упаде в маршрутку. Це все робить «ДНР» і місцеві мешканці, це, власне, кожен може побачити, зафіксувати навіть те, як падає снаряд в асфальт.
Тому казати, що якесь перемир’я було, це абсолютно не так. Жодного перемир’я нема і коли вже кажуть слово перемир’я, то в очах дим якраз із Донецького аеропорту, який вже стоїть там майже тиждень, бо не припиняють обстріл, вони не припиняють бомбардування цього стратегічного об’єкту. Тому що аеропорт пов’язаний з декількома точками біля Донецька, через які потім можна зробити сполучення з іншою частиною Донецька і таким чином звільнити його від озброєних сепаратистів. Це вони чудово розуміють і тому для них дуже важливо мати цю стратегічну точку.
В разі, якщо буде наказ звільнення аеропорту в обмін на щось, то це, звичайно, буде здачею національних інтересів. І люди… для них цей аеропорт – це остання така надія, остання точка, куди вони дивляться і звідки вони чекають звільнення міста від сепаратистів, від бойовиків, від чеченців та інших представників різноманітного «народу «ДНР».
