Берлін – Уряди Німеччини та Росії підтримали рішення організаторів перенести традиційний російсько-німецький форум «Петербурзький діалог» на пізніший термін. Про це повідомив голова німецького координаційного комітету цього заходу Лотар де Мезьєр. За його словами, рішення ухвалене «задля збереження громадського характеру діалогу». Німецька ж преса пише про кризу в Україні та небажання канцлера Анґели Меркель зустрічатися з президентом Путіним як справжні причини перенесення форуму.
Бойкот зумовили дії Москви у конфлікті довкола України і репресії у самій Росії стосовно громадських організацій. Низка німецьких неурядових організацій, зокрема спільноти «Німецько-російський обмін» і «Європейський обмін», Фонд імені Генріха Бьолля, надіслали листи канцлеру Анґелі Меркель та керівнику зовнішньополітичного відомства Франку-Вальтеру Штайнмаєру про небажання брати участь у підтримці потьомкінського фасаду під назвою «Діалог громадянського суспільства» (так вони назвали «Петербурзький діалог»).
Невдовзі тижневик «Шпігель» із посиланням на німецькі урядові джерела повідомив, що канцлер Анґела Меркель вважає недоцільною традиційну щорічну зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним. Берлін також вирішив не проводити консультації на міжурядовому рівні в рамках цього заходу.
Такий крок важливий як сигнал КремлюРальф Фюкс
«Щоб поставити знак оклику і заявити, що так далі не можна чинити. Також ми маємо переосмислити ситуацію і вирішити, як ми у майбутньому вестимемо діалог із Росією. Такий крок важливий також, як сигнал Кремлю. Інакше там теж може скластися враження, що Європа не в змозі чинити серйозного опору політиці Росії», – пояснює голова Фонду імені Генріха Бьолля Ральф Фюкс.
А так все гарно починалось…
«Петербурзький діалог» був започаткований 2011 року. Його метою було поглиблення взаєморозуміння між Росією і Німеччиною, подальший розвиток двостороннього співробітництва у всіх сферах.
Нині ж прес-служба форуму «Петербурзький діалог» повідомила, що керівники координаційних комітетів обох сторін вирішили перенести планований на кінець жовтня захід на пізніший, і ще не визначений термін.
Голова німецького координаційного комітету Лотар де Мезьер пояснив, що перенесенням форуму організатори хочуть захистити громадський характер діалогу. Утім, чимало місцевих експертів і політологів вважають, що в Німеччині перший шок від дій Росії щодо Криму та на сході України вже минув, і Берлін починає розбирати руїни колишніх стереотипів про непорушність миру й кордонів у Європі. А також спокійніше аналізувати перебіг подій і робити висновки щодо майбутнього.
«Нині не існує більше ідеологічного конфлікту. Так, як не існує більше двох воєнних блоків, котрі б діяли один проти одного. Нині ми маємо нову ситуацію глобалізації, побічної залежності і зневаги до основних правил гри, котрі досі мали чинність, і які ми вивчили з історії 20-го століття. У такий спосіб і був встановлений європейський політичний порядок», – каже політик від християнських демократів Німеччини Норберт Рьотген.
Він наголосив також, що ідеться зокрема про переоцінку комплексу проблем європейської безпеки та відносин із Росією не лише в кабінетах високопосадовців і на закритих нарадах у канцлера, а й під час багатьох і різноманітних форумів та конференцій за участі урядових, громадських діячів, експертів, парламентаріїв. Дедалі більше їх схильні вважати, що відносини Німеччини і загалом усього Європейського союзу вже ніколи не повернуться до минулого рівня і не стануть такими, якими були до початку кризи.
Експерт фракції «Союз 90/Зелені» комітету зовнішньої політики Бундестагу парламенту Марілуїзе Бек вважає, що після Криму – на черзі Херсон, а потім і Одеса. За її словами, йдеться не лише про Україну, а й про Захід. Вона переконана: Путін має намір продемонструвати, що «НАТО – це лише «паперовий тигр», і що він, а також ЄС і декадентський Захід узагалі не спроможні себе захищати». Німецькі політики і громадськість цієї країни по-іншому починають оцінювати ситуації, пов’язані з анексією Криму та подіями на Сході України, дедалі більше проектуючи їх на власну безпеку.
