Київ – Вибухи, стрілянина, сутички мітингувальників із силовиками, а також ухвалення пакету антикорупційних законів та призначення міністра оборони. Таким був парламентський день, коли відбувалося засідання, що планувалося як останнє засідання Верховної Ради сьомого скликання. Тепер їй, можливо, доведеться ще раз зібратися у сесійній залі.
Вибуховими пакетами, стріляниною по вікнах будівлі парламенту та сутичками мітингувальників із силовиками супроводжувалося засідання Верховної Ради. Збурення почалося, коли депутати не погодилися включити до порядку денного, запропонований партією «Свобода», проект закону про визнання ОУН-УПА воюючою стороною у Другій світовій війні.
Майданчик перед будівлею парламенту ряснів прапорами тієї ж «Свободи». На те, що саме ця політична сила влаштувала провокації під Верховною Радою натякали й депутати, зокрема регіонал Нестор Шуфрич.
«Це піар, це така собі технологія для підняття рейтингу однієї з політичних сил, яка, як ми бачимо, не має шансів на переобрання до парламенту», – припустив Шуфрич.
«Свобода» участі у провокаціях не брала – Тягнибок
Утім, у самій «Свободі» причетність до вибухів та сутичок із силовиками заперечують. Партію намагаються підставити, заявив Олег Тягнибок.
«Крім прапорів «Свободи», були й інші прапори. «Свобода» участі у провокаціях не брала. Ні сьогодні, ні у будь-який інший день», – переконував Тягнибок.
Зокрема, в руках мітингувальників було кілька прапорів партій «Правий сектор» та «Братство». Але у «Правому секторі» та у «Братстві» також заперечують свою причетність до провокацій.
Провокації під Верховною Радою
Зрештою міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на своїй сторінці у Facebook повідомив, що під час сутички поранили 17 міліціонерів, а правоохоронці затримали 37 «учасників безладу». Водночас його радник Зорян Шкіряк також у Facebook заявив, що під Верховною Радою був реалізований «сценарій, розроблений ФСБ (Росії – ред.)». За його словами, «серед затриманих – працівник міліції, котрий був у балаклаві серед нападників».
Споживати гречку у в’язниці, а не купувати виборців – Яценюк
Попри збурення на вулиці, парламентарії все ж ухвалили низку давно очікуваних законів. Так, більшістю голосів підтримали зміни до Кримінального кодексу, що посилюють відповідальність за порушення виборчих прав громадян, зокрема, підкуп виборців та фальшування результатів. Суть ухвалених змін сформулював прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
«Ті, хто роздають гречку та згущене молоко, повинні споживати і гречку, і згущене молоко у в’язниці, а не купувати виборців!» – наголосив Яценюк.
Ухвалила Верховна Рада і пакет антикорупційних законів. Щоправда присутньому на засіданні президенту Петру Порошенку довелося докласти певних зусиль, щоб зосередити депутатів.
«Я прошу вашої уваги. Шановні колеги, я просив би! Виступає президент України!» – звертався до них Порошенко, говорячи про свій законопроект щодо створення Антикорупційного бюро.
До мотивування депутатів доклав зусиль і голова Верховної Ради Олександр Турчинов.
«Прошу закрити буфет, щоб ми не втратили там відповідальних народних депутатів», – оголосив Турчинов.
Антикорупційний пакет
Тож депутати протягом двох годин змогли ухвалити у другому читанні і в цілому п’ять антикорупційних законів: про запобігання корупції, про засади державної антикорупційної політики, про визначення кінцевих вигодо-одержувачів юридичних осіб, про протидію відмиванню доходів та фінансуванню тероризму, а також про створення Антикорупційного бюро.
Серед переваг останнього закону, голова парламентського комітету з питань боротьби з корупцією, депутат від УДАРу Віктор Чумак наголосив на алгоритмі призначення керівника Антикорупційного бюро: три кандидатури визначаються незалежною конкурсною комісією, президент одну з цих кандидатур пропонує Верховній Раді, а парламент вже затверджує очільника бюро.
Водночас, згідно з нормами закону, в Антикорупційному бюро не зможуть працювати досвідчені фахівці, заявив генеральний прокурор Віталій Ярема.
«Ті працівники, які останні п’ять років працювали у підрозділах по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, не можуть працювати в Антикорупційному бюро. Треба мати відповідний фах. Просто не знаю, звідки набирати фахівців, якщо буде заборонено з прокуратури, з СБУ і з Міністерства внутрішніх справ», – твердив Ярема.
Прокуратуру позбавили функції загального нагляду
Крім того, Верховна Рада ухвалила закон про прокуратуру. Голова фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв запевнив, що тепер прокуратура втратила право втручатися у цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес.
«Цей закон передбачає повний комплект рішень, які забороняють загальний нагляд прокуратури. Тобто тепер прокуратура буде виконувати свої прямі повноваження – захист інтересів держави і представлення їх у судах», – зазначив Соболєв.
Також у цей день парламент, за поданням президента, призначив на посаду міністра оборони Степана Полторака, який до цього був командувачем Національної гвардії.
У порядку денному цього пленарного засідання було ще близько двох десятків законопроектів. Зокрема, той, що мав регламентувати голосування військовослужбовців у зоні бойових дій під час виборів. Утім, через провокації під стінами парламенту Олександр Турчинов закрив засідання. Він також заявив, що має намір скликати позачергове засідання Верховної Ради.
