Київ – Чи закрив президент Росії Володимир Путін проект «Новоросія»? Це питання обговорюють аналітики і журналісти друкованих ЗМІ й інтернет-видань Естонії, Латвії і Польщі, посилаючись на текст російського опозиційного політика Бориса Немцова. Західні ж видання дискутують, чи зможе Євросоюз подолати безпекову кризу, враховуючи, що, окрім агресії Росії проти України, на Європу насувається інша агресія: лихоманка ебола.
Латвійська газета Diena і польська Gazeta Wyborcza пишуть про допис російського опозиціонера Бориса Нємцова у соціальній мережі facebook. На думку Нємцова, президент Путін змушений «закрити проект «Новоросія», свідчення цього – виведення російських вояків зі сходу України і відведення російських військ від кордону України. На думку Нємцова, якого цитують естонські, латвійські і польські видання, в Україні Путіну не вдалося досягти жодного з поставлених завдань, за винятком анексії Криму. Україна не вступила до Митного союзу, натомість підписала Угоду про асоціацію з ЄС і зблизилася з НАТО. Путін знищив добросусідські стосунки між Росією й Україною і братні почуття, які існували між українцями і росіянами, зазначив Немцов.
Тим часом, аналітики газети Diena зазначають, що українцям і європейцям варто бути напоготові, адже подальша ескалація конфлікту на Донбасі не виключена, як і спроби Путіна «пробити суходолом» шлях до Криму через територію південного сходу України.
Британське видання The Guardian рекомендує політикам і чиновникам серйозно поставитись до проблеми поширення у світі лихоманки ебола. Член уряду Великобританії – секретар з питань охорони здоров’я Джеремі Гант (Jeremy Hunt) повідомив, що у цій країні розпочали спеціальні навчання за участю медиків, щоб у разі проникнення вірусу на її територію всі відповідні служби якнайшвидше змогли локалізувати ураженого смертельно небезпечною хворобою.
«Я думаю, наразі довкола поширення вірусу ебола багато неперевірених даних, тож ми проводимо навчання відповідних служб, серед іншого, щоб переконати британців у готовності зупинити можливість поширення хвороби», – заявив Гант.
Оглядачі Джек Фарчі і Кетрін Гілл із газети Financial Times у нинішньому числі видання повідомляють про те, що санкції, які запровадив Захід проти Росії, змушують китайських інвесторів переглянути свої позиції щодо Російської Федерації. Як пишуть експерти, посилаючись на джерела у Банку Китаю, за останні три місяці два китайських банки відмовилися надавати кредити російським клієнтам, посилаючись на наказ керівництва держави не діяти всупереч політиці Вашингтона. При цьому у Банку Китаю це пояснили тим, що великі банки КНР мають стратегічні інтереси не лише в Росії, тому не можуть діяти в обхід санкцій, встановлених Європою та США.
На тлі російської агресії проти України і запровадження державами Заходу санкцій проти Росії, у США політологи і журналісти обговорюють, чи потрібно продовжувати дію санкцій проти Куби. Це питання дискутують американські фахівці на сторінках видання The New York Times. На веб-сторінці газети читачам пропонують долучитись до цих дискусій.
Як зазначають у виданні, серед політиків існують протилежні думки: прихильники Республіканської партії вважають за необхідне проявити твердість і не змінювати політику санкцій проти Куби. А в середовищі демократів дедалі голосніше чути пропозиції відмовитись від жорсткої риторики і жорстких дій проти кубинських лідерів і повернутись до діалогу бодай на рівні дипломатів. При цьому американські аналітики зазначають, що наразі політика санкцій не завжди себе виправдовує: марксист Кастро все ще утримує міцні позиції на Кубі, а прихильник модерної російської імперії Путін нарощує рейтинги всередині Росії, навіть опинившись у міжнародній ізоляції.
