Київ – Держава запевняє, що піклується про учасників бойових дій та виділяє 745 мільйонів гривень на виплати, компенсації й пільги для них. У державній службі України у справах ветеранів війни й учасників АТО розповіли, що, аби отримати допомогу, достатньо зібрати невеликий пакет документів і стати на облік у загальному реєстрі. Втім, військові батальйону «Айдар» розповідають, що за час служби не отримали ані зарплати, ані передбаченої компенсації за поранення.
Боєць батальйону «Айдар» на прізвисько «Динаміт» зазнав поранення в бою на Луганщині й досі пересувається на милицях. За його словами, за час проведення АТО багато його товаришів постраждали від ворожого вогню, втім, обіцяну грошову компенсацію за поранення так і не отримали.
У нас багато з бійців поранені, ми жодного разу не отримували зарплати. А хлопцям, які поранені, жодному не заплатили за пораненняБоєць батальйону «Айдар»
«У нас багато з бійців поранені, ми жодного разу не отримували зарплати. А хлопцям, які поранені, жодному не заплатили за поранення. А це в середньому близько ста тисяч (гривень – ред.)», – розповідає боєць.
Держава обіцяє допомагати учасникам бойових дій, проте довести, що ти воював, складно – правозахисник
Держава дійсно передбачає учасникам АТО численні пільги та виплати, втім, на практиці бійцям та їхнім родинам дуже складно цим скористатись, розповів правозахисник Гельсінської спілки Максим Щербатюк. За його словами, чи не найбільша проблема – набути статусу учасника бойових дій та зібрати для цього відповідні документи.
Вичерпного переліку немає, втім, найчастіше, щоб вважатись учасником бойових дій, треба надати підтвердження про прикріплення до конкретної військової частини, медичні довідки та експертизи, положення про відрядження. Втім, як такого налагодженого механізму поки не існує, тож подекуди збирання всіх необхідних папірців стає поневірянням.
У тих людей, що приїжджають із зони АТО, цих документів дуже часто немаєМаксим Щербатюк
«Є проблема в тому, що у тих людей, які приїжджають із зони АТО, цих документів дуже часто немає. А інформаційні запити в різні військові частини або до керівників підприємств не призводять до отримання інформації», – розповідає Щербатюк.
Жінок змушують підписувати заяви, що їхні рідні загинули не в АТО, а на роботі – правозахисник
За словами правозахисника, ще одна проблема при оформленні статусу учасника – визначити, які саме українські території вважаються територією проведення АТО, адже подекуди навіть сусідні села розділені лінією фронту. У той час, коли бойові дії тривають уже понад півроку, механізм надання допомоги від держави досі не налагоджений. Як наслідок, українці не знають, на що вони мають право та як домогтися обіцяної підтримки.
«Є надто кричущі випадки: звернулися жінки працівників МВС, котрі загинули в зоні АТО. Їх викликали у відповідний главк і попросили написати заяву про те, що їхній чоловіки померли при виконанні своїх зобов’язань по охороні громадського порядку. Вони підписали ці документи, і тут є проблема: є різниця між тим, коли людина гине під час виконання завдань по охороні громадського порядку, і в зоні АТО. Це і розмір відповідної допомоги, – у 6 разів відрізняється, це і відповідні пільги учасникам бойових дій», – зауважив Щербаков.
Родина загиблого учасника бойових дій може розраховувати на 609 тисяч гривень від держави
Щоб забезпечувати соціальний захист та інформувати родини вояків про їхні права, держава сформувала службу у справах ветеранів війни й учасників АТО. Голова служби Артур Дерев’янко розповідає, що родина загиблого учасника бойових дій може розраховувати на 500 прожиткових мінімумів від держави, а це 609 тисяч гривень. За поранення, яке робить вояка інвалідом І групи, держава дає вдвічі менше: майже 305 тисяч гривень. Інвалідність ІІ групи гарантує допомогу в розмірі 244 тисяч гривень, ІІІ групи – 183 тисячі гривень.
Втім, багато постраждалих не отримують гроші за поранення саме тому, що самі не хочуть оформлювати інвалідність. Окрім того, акцентує Дерев’янко, певні труднощі з наданням допомоги залишаються для тих бійців, батальйони яких не прикріплені до того чи іншого відомства. За його словами, це стосується 5-го та 9-го батальйонів «Правого сектору», а також батальйону «ОУН».
Деякі із військовослужбовців і молодих людей не хочуть проходити процедуру визнання їх інвалідами. Бо це звільнення з лав Збройних сил або інших силових структурАртур Дерев'янко
«Деякі із військовослужбовців і молодих людей не хочуть проходити процедуру визнання їх інвалідами. Бо це звільнення з лав Збройних сил або інших силових структур. Вони можуть не отримати довідку про інвалідність, але Міністерство соціального захисту буде надавати їм протезування», – розповідає Дерев’янко.
На які пільги можуть розраховувати бійці?
Артур Дерев’янко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, розповів, що, крім цього, учасники бойових дій можуть розраховувати на низку пільг.
«Є статус учасника бойових дій, який передбачає 75% знижки на користування газом, житлом, безкоштовний проїзд у міському та приміському транспорті. Мають право 20% (знижки – ред.) на встановлення і 50% на користування телефоном. Ті, хто користується рідким паливом або вугіллям у сільській місцевості, мають пільги на отримання таких видів палення. Один раз на два роки людина має право проїхати з одного населеного пункту до іншого за 50%-вою знижкою туди і назад річковим, автомобільним, залізничним та авіаційним транспортом. Також (право) на безкоштовне медичне обстеження», – розповів він.
Він зауважив, що часто люди не можуть скористатись своїми законними пільгами як через незнання своїх прав, так і через брак коштів на відповідну компенсацію підприємствам. Наразі, за словами Дерев’янка, з бюджету України і Резервного фонду планують виділити 745 мільйонів гривень на такі виплати, компенсації і пільги учасникам бойових дій і ветеранам війни.
