Київ – Правозахисники та громадські активісти вимагають ухвалити на позачерговому засіданні Верховної Ради закон про захист прав вимушених переселенців. За словами активістів, він повинен усунути бюрократичні перепони і спростити отримання донорської допомоги з-за кордону. Крім закону, який у червні ветував президент Петро Порошенко, сьогодні є кілька законопроектів на цю тему.
Створити довідки єдиного зразка для переселенців і дозволити реєструватися за адресою держустанови, яка їх видає, пропонують автори закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». На сьогодні не існує жодного закону, що враховував би інтереси усіх вимушених переселенців, заявляє голова Центру громадянської освіти «Альменда» Ольга Скрипник. Вона приїхала до Києва з Ялти і досі не може ні продовжувати педагогічну діяльність, якою займалася в Криму, ані зареєструватися як фізична особа підприємець.
«Наприклад, у Києві прокуратура заборонила отримувати ті довідки, які раніше видавалися департаментом соцзахисту. У Харківській області ми зустрічали довідки, які видавались Червоним Хрестом. Десь це видає обласна державна адміністрація. Але ці довідки не зроблені за єдиним державним зразком. Тобто будь-який орган, наприклад, суд, податкова, реєстраційна служба можуть не визнавати ці довідки. Чому? Тому що, вони кажуть, нема закону, де сказано, що є саме така довідка», – зауважує активістка.
У київській прокуратурі заяву поки що не коментують.
За словами Скрипник, переселенці, що отримали довідки, повинні облікуватися у єдиному державному реєстрі, який має бути закритим, тобто до нього матимуть доступ тільки державні служби. З одного боку, це спростить державі роботу з переселенцями, а з іншого – має сприяти безпеці таких людей, говорить вона.
Законопроект «Про забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб» також спрощує надання гуманітарної допомоги,зокрема, із-за кордону, зауважує керівник адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров.
«Дуже важливо, щоб закон був ухвалений повністю до донорської конференції. Тому що, якщо він не буде ухвалений до донорської конференції, яку Гройсман (перший віце-прем’єр – ред.) збирається влаштовувати,велика частина грошей, яка могла би бути залучена українською державою, залучена не буде», – вважає він.
Окрім згаданого законопроекту, є ще один альтернативний – «Про внутрішньо переміщених осіб», ініціатором якого став тепер позафракційний депутат, обраний від «Партії регіонів» Юрій Мірошниченко. Радіо Свобода не вдалося з ним зв’язатися. Представники депутата відмовили нам у телефонній розмові, посилаючись на стан здоров’я свого керівника.
Неясно, для чого збирають Раду, і що включать до порядку денного – Пацкан
За словами голови парламентського комітету з прав людини депутата від УДАРу Валерія Пацкана, якщо питання внесуть у порядок денний, то Верховна Рада розгляне обидва законопроекти. Однак чи дійсно парламент звернеться до пов’язаних із переселенцями питань, він не певен.
«Незрозуміло, чому скликається позачергове засідання, невідомо, які закони повинні бути включені, не було погоджувальної ради. Ми не можемо стверджувати, що саме завтра цей закон буде внесений до порядку денного», – зазначає Пацкан.
За словами депутата, він звернувся до спікера Верховної Ради з проханням розглянути закони, що регулюють статус вимушених переселенців, оскільки він сам є одним із семи депутатів-ініціаторів законопроекту «Про захист прав внутрішньо переміщених осіб», який розроблявся за участі правозахисних організацій та ініціатив, що працюють з цими суспільними групами. Також раніше Валерій Пацкан був одним з ініціаторів закону щодо переселенців, який влітку ветував президент як такий, що «має декларативний характер».
Активісти кількох правозахисних організацій планують під час позачергового засідання пікетувати Верховну Раду з вимогою якнайшвидшого ухвалення закону щодо переселенців, аби ті перестали «жити на валізах» і могли реалізувати свої права.
