Київ – «Євроскептики атакують» – писали українські ЗМІ у травні, коментуючи результати виборів до європейського парламенту. Але і в Україні, незважаючи на потужну підтримку євроінтеграції, вистачає і громадян, розчарованих у політиці Євросоюзу. Щоправда, вони не проти євроінтеграції України – вони звинувачують європейських бюрократів і Росію у тому, що останні гальмують цей поступ.
Минулої зими, коли на київському Майдані гинули люди, коли відходила Небесна Сотня, – Євросоюз висловлював «глибоку стурбованість». Весною, коли Росія захоплювала Крим, ЄС був «глибоко занепокоєний». Але окупація російськими військами третини території Донбасу змусили європейських лідерів переглянути свої стосунки з Кремлем і запровадити санкції проти режиму Володимира Путіна, нагадають українські експерти.
Щоправда, при цьому фахівці наголошують, що українці розчаровані не в європейській ідеї чи європейських цінностях, – українців турбує і дратує неквапна бюрократична машина ЄС.
Європейські політики і чиновники, так би мовити, «довго заводять авто», але потім працюють доволі дієво, вважає київський політолог Олександр Палій.
«Закиди на адресу європейської бюрократії полягають у тому, що для демократичного розвитку це нормально, а в умовах геополітичної конкуренції вона дає збій. До них (європейців) дуже довго доходить. Вони зі свого теплого світу, який утворився при закінченні Холодної війни, не хочуть виходити. Деякі з європейців не хочуть усвідомлювати, що цей комфортний час закінчився. Але у той же час моральна сила в ЄС зберігається. Тому що європейці, може, і не готові нам допомагати, але вони і не готові робити вигляд, нібито нічого не відбувається», – зазначив експерт у розмові з Радіо Свобода.
Внутрішньо-європейські бюрократичні процедури і політичні дискусії часто дратують і самих європейців, і українців. Тому серед українців побутує думка, що Євросоюз міг би зробити для підтримки України значно більше, ніж робить зараз. Наприклад, уряди європейських держав могли б визнати угруповання «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями, вважає координатор громадської ініціативи «Євромайдан SOS» Олександра Делеменчук.
«Наразі для цього немає політичної волі і серед міжнародних організацій, і серед тих європейських урядів, які нас підтримують. Тому що, нібито через переконання деяких політиків, це унеможливить будь-які переговори, у тому числі про звільнення полонених. Адже з терористичними організаціями, мовляв, переговорів не ведуть», – пояснила Делеменчук Радіо Свобода.
Український бізнес побоюється євробюрократії
Серед євроскептиків – і представники українського бізнесу, точніше, ті з них, хто не впевнений у можливостях вийти на європейський ринок і продавати там свої товари або послуги. У практичній площині бізнесменів турбує процедура ліцензування й отримання сертифікатів європейського зразка, повідомив журналістам урядовий уповноважений з проблем євроінтеграція Валерій Пятницький.
«Немає нічого аж геть страшного у процедурі ліцензування, я так скажу. Курятина, наприклад, уже пішла і на європейський ринок, і на інші ринки. У деяких галузях, таких як агропромисловий комплекс, «похід на Захід» все більше буде відбуватись унаслідок того, що ми будемо наближатись до певних європейських стандартів», – упевнений урядовець. – Зараз проходять аудит підприємства молочної галузі. Металурги починають процедури і так далі».
Тим часом, Державна ветфітослужба повідомила ЗМІ, що місія Євросоюзу з перевірки стандартів якості українських виробників молочних продуктів успішно завершена.
Місія спеціалістів офісу з питань продовольства і ветеринарії Генерального директорату Європейської комісії САНКО перебувала в Україні для перевірки системи контролю в молочній галузі від кінця вересня.
Євроскептицизм – це «насіння Москви» – політолог
Політолог, публіцист Євген Петренко звернув увагу Радіо Свобода на поширення ідеї федералізації Євросоюзу. Цю ідею українці не підтримують, а її популяризацію в Євросоюзі варто пов’язувати з політикою Росії на розкол ЄС, зауважив експерт.
«Це московське насіння – тут тобі і чех Клаус, і угорець Орбан. Вони євроскептики. Вони «одного поля ягоди». Адже на Євросоюз іде атака з Москви, і йде з двох сторін: перше – вбити клин між Європою і США, а друге – це і є євроскептицизм. І Кремль робить це, щоб ослабити Європу зсередини. Росіяни використовують православні проблеми у Греції, в Румунії», – пояснив Петренко свою точку зору.
На його думку, українці не повинні критикувати європейську політику щодо Києва, не повинні шукати ворогів євроінтеграції України в ЄС – спершу європейську модель розвитку українці мають збудувати всередині власної держави.