Київ – Українська льотчиця Надія Савченко, яка нині перебуває у московському СІЗО, стане персонажем документальної стрічки про події на Донбасі, над якою працює спільнота «Вавилон 13». За словами режисера Володимира Тихого, Савченко уособлює дух добровольчих батальйонів. Наразі знімальна група вирушає вслід за ув’язненою до Москви. Радіо Свобода поговорило з кінематографістом про становище льотчиці, її шанси на звільнення і те, як на них вплине перше місце у виборчому списку.
– Ми почали знімати ще в Криму – референдум і як здавали військові частини. А потім хотіли зробити об’ємну картину подій на Сході. Поговорити із Савченко особисто поки що не вдалося, вона просто кристалізувалася у нашій стрічці як героїня.
Надія – чи не найяскравіший приклад того, як людина з принципу йде захищати Україну
У якийсь момент ми зрозуміли, що вона уособлює дух добровольчих батальйонів. Із армією вона працювати не змогла, а тому пішла добровольцем. Надія – чи не найяскравіший приклад того, як людина з принципу йде захищати Україну.
– Що саме ви зніматимете у Росії?
Зараз ми зніматимемо Москву, СІЗО, записуємо інтерв’ю з адвокатами
– Зараз її перевели у Москву, і це означає початок нової переписки з СІЗО. У нас є примарні надії з нею поспілкуватись. Як не дивно, наше МЗС досить оптимістично налаштоване стосовно цього. Там вважають, що можуть домогтися права знімати, що влада Росії на це піде. Але невідомо, коли це буде. Адже подзвонити начальнику СІЗО недосить, там ці питання вирішують на зовсім іншому рівні. Швидше за все, фільм вийде без цього інтерв’ю, тому що час плине, і треба використовувати резонанс, який поки що є. За кілька місяців ситуація в Україні і світі вже буде зовсім інша. Зараз ми зніматимемо Москву, СІЗО, записуємо інтерв’ю з адвокатами і нашим консулом. Росія буде у такому форматі представлена.
– Що Вам відомо про умови, в яких перебуває льотчиця?
– Нічого. Але я б особливо не вірив у те, що Надію тримають у хороших умовах і дбають про неї.
– Як адвокати оцінюють шанси Савченко на звільнення?
– Як і у випадку Олега Сенцова, вони, радше, створюють інфопривід для преси, аніж працюють у правовій площині. По суті, там «ручне управління». За словами Антона Геращенка (заступник міністра внутрішніх справ – ред.) у найкращому випадку її випустять за рік або два, коли про це вже всі забудуть.
– Як Ви гадаєте, навіщо Путіну політв’язні?
– У Росії ситуацію на Сході намагаються представити як геноцид російського населення. Судять тих, хто нібито вбивав російськомовних українців. Їм потрібні люди, на яких вони зможуть усе вішати. Це політична технологія. Я думаю, що вони не зупиняться. Будуть інші в’язні – військові, добровольці або діячі культури.
– Чи є в Росії з боку громадськості ті, хто виступають на захист Надії Савченко?
– Це ті ж люди, що воюють за Сенцова, слідкують за дотриманням прав в умовах СІЗО. Але, на жаль, про серйозний громадський рух там казати не варто. Він локалізований у межах Москви і певної спільноти людей, які розуміють, що нинішня ситуація у Росії закінчиться катастрофою для неї самої.
– Як Ви оцінюєте те, що Савченко опинилась на першому місці у списку «Батьківщини»?
– Наскільки я знаю, у неї був вибір. Багато партій пропонували їй місце, але вона сама написала листа, що хоче вступити у «Батьківщину». Питання про перше місце було вирішене «згори». Чи допоможе це їй? Загалом вважають, що так. Йтиметься більше не про українську військову, а про депутата. Щоправда, для Росії це навряд чи стане аргументом. Але я спілкувався з її мамою, сестрою, тими, хто знав її особисто, і можу сказати, що вона достойна людина. Якщо раптом її звільнять і вона опиниться у парламенті, йому це буде лише на користь. Савченко дуже добре знається на військовій справі. В тому ж «Айдарі» вона чи не єдина справді розуміла, як діяти стратегічно.
– Ви працювали разом із «Вавилон 13» у зоні бойових дій. Як те, що Ви бачите там як документаліст, відрізняється від того, що з’являється у медіа?
Місцеві далеко не усі патріоти. Але більшості Росія не потрібна. І те, що вона зараз робить – величезний злочин
– Там усе значно неоднозначніше. Українські ЗМІ досі працюють за соцреалістичним методом, показуючи лише чорне та біле. Насправді немає чорного і білого. Ті ж місцеві далеко не усі патріоти. Але більшості Росія не потрібна. І те, що вона зараз робить – величезний злочин, я навіть не знаю, з чим його порівняти. З іншого боку, нам відрапортували, що наша армія отримала зброю, але із солдатами ніхто не працює, а командування деморалізоване.
– Чи можуть документалісти якось вплинути на ситуацію зараз – хоча б у тому ж випадку з Надією Савченко?
– Можуть. Але ми маємо вплив на невеликий відсоток населення країни. Наше телебачення роками намагалось позбавитись соціальної відповідальності перед країною і займалося політиканством у кращому випадку. Побачити нормальну документалістику на великому каналі було неможливо як десять років тому, так і зараз. Ми плануємо зробити такий показ, як був на підтримку Сенцова. І доносити наші фільми через інтернет. Інших джерел у нас немає.
