Рига – У Латвії 29 вересня розпочалися військові навчання країн НАТО Silver Arrow 2014 («Срібна стріла 2014»), в яких беруть учать понад дві тисячі військовослужбовців з Латвії, Естонії, США, Греції, Норвегії та Великої Британії. Експерти зазначають, що з огляду на російсько-український військовий конфлікт та останні погрози з боку лідера Росії окремим країнам-членам НАТО, нинішні військові навчання мають важливе значення, зокрема й в контексті демонстрації сил альянсу.
Активна фаза військових навчань «Срібна стріла 2014» відбуватиметься із 3 по 5 жовтня цього року. Мета навчань – удосконалення взаємодії країн НАТО, проведення оборонних та наступальних операцій з інтеграцією елементів бойового забезпечення. Відпрацьовуватиметься також співпраця оборонних та громадських структур у перебігу операцій підтримки під час розміщення на території країни підрозділів союзників.
За словами бригадного командира Національних збройних сил Латвії, полковника Мартиньша Лібертса, «Срібна стріла» – це багаторічні військові навчання національного рівня, що перетворилися на міжнародні навчання, під час яких на практиці реалізують багаторівневі військові маневри.
Ситуація в Україні – «дзвіночок» для НАТО
Експерт оборонної галузі, бригадний генерал у відставці Карліс Креслиньш зазначив Радіо Свобода, що для військовослужбовців навчання – це їхня щоденна робота, однак в контексті останніх подій в Україні натовські навчання в Латвії набувають особливого акценту.
«Ситуація у світі, зокрема в Україні, стала своєрідним дзвіночком про те, що слід ретельніше оцінити свою систему оборони, свою боєздатність. І це дзвіночок пролунав як для НАТО в цілому, так і для кожної країни-члена окремо», – вважає Карліс Креслиньш.
«Срібна стріла 2014» – це навчання сухопутних сил. Для участі в навчаннях із Норвегії прибула колона важкої бойової техніки. Представники Національних збройних сил Латвії навіть звернулися з проханням до латвійців поставитися з розумінням до шуму військової сухопутної техніки та літаків і можливих тимчасових складнощів на дорогах.
Приклад України засвідчив, що в окремих збройних конфліктах можуть бути задіяні й сухопутні війська та механізовані підрозділиКарліс Креслиньш
«Один час здавалося, що сухопутні війська, артилерія мають не таке важливе значення під час ведення сучасних військових дій, коли в основному працює ракетний комплекс, авіація, я вже не кажу про морські сили, однак приклад України засвідчив, що в окремих збройних конфліктах можуть бути задіяні й сухопутні війська та механізовані підрозділи», – зауважив військовий експерт.
«Слова словами, а слід і м’язи тренувати»
Те, що Росія останнім часом почала активніше проводи на своїй території військові навчання, а також заяви російських посадових осіб, на кшталт «дводенного захоплення російською армією окремих столиць країн-членів НАТО», свідчать про те, що, зокрема країнам Балтії, слід бути готовими до можливої агресії з боку східного сусіда, вважає Карліс Креслиньш.
За його словами, якщо у часи Холодної війни політика НАТО з країнами Варшавського договору носила стримуючий характер, а потім був час співпраці, то зараз відносини з Росією знову переходять у стримуючу фазу.
«Блок НАТО нагадує, що в альянсу також є військові можливості, є стримуючий потенціал. Але слова словами, наразі треба також і м’язи тренувати. Збройні сили натовських країн і колективна оборона повинна знаходитися на відповідному рівні і у відповідній готовності», – наголосив бригадний генерал латвійських Національних збройних сил.
Усвідомлюючи важливість зміцнення оборонної здатності країни, Латвія має намір збільшити витрати на оборону в наступному році на 10%, що складає 30 мільйонів євро, а також взяти участь у формуванні ударних сил швидкого реагування НАТО разом із Литвою, Естонією, Данією, Норвегією, Канадою та Нідерландами.
Наразі колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен у статті, опублікованій в The Independent, наголосив, що НАТО не тільки залишиться в Східній Європі, але і помітно посилить там угруповання військ, щоб бути готовими погасити будь-яку кризу на сході чи півдні.
