Федеральна служба безпеки Росії повідомила у середу, що затримала групу контрабандистів, які вивозили зброю до Росії з України та з країн Європейського союзу. Щоправда, як з’ясовується останнім часом, російські спецслужби займаються не стільки реальними злочинцями, скільки активістами української громади в Росії.
До березня цього року Наталія Романенко була солісткою Хабаровського крайового Ансамблю пісні і танцю Внутрішніх військ МВС Росії і керівником місцевого українського земляцтва. Однак 5 березня після повернення з Києва прямо в літаку Наталію затримали співробітники ФСБ. За словами Романенко, можливою причиною затримання стали її листи про те, що дійсно відбувалося в Києві на Майдані. Після 14-годинного допиту в інтернеті з’явилося перше відео, на якому Наталія вимовляє текст, протилежний тому, що вона змальовувала в листах, і який мало чим відрізнявся від риторики федеральних російських ЗМІ.
Але через деякий час на каналі «Росія-24» з’явився вже репортаж із Хабаровська, де Романенко вимовляла написаний їй текст, приправлений коментарями журналістки. Після цього Наталія, усвідомивши, що її використовують в інформаційній війні, відмовилася від своїх слів, а ФСБ почало з нею боротися іншими методами. Її звільнили з ансамблю пісні і танцю, а самодіяльному етнографічному українському колективу, яким вона керувала, відмовляють у можливості існування. Крім того Романенко почали погрожувати позбавленням батьківських прав. За словами Наталії Романенко, її випадок не єдиний, однак він особливий за своєю жорстокістю.
«Мені вже потім розповіли мої друзі журналісти, вони казали, що багато кого затримують так само, як і мене, але всі мовчать, нікому не кажуть. І так, як зі мною вчинили, до такого ще ніхто не дійшов».
Запит відправлено
Наталя Романенко каже, що і в колективі, де вона працювала, і багато хто з її оточення ставляться до неї зі співчуттям, як до жінки, яка одна виховує двох дітей, і фактично залишилася без засобів до існування. Але при цьому всі дають зрозуміти, що зробити проти цькування, організованого ФСБ, нічого не можуть. Романенко звернулася до Хабаровського омбудсмена Юрія Березуцького. У короткій бесіді уповноважений з прав людини сказав Радіо Свобода, що надіслав запит у відповідні структури, але дав зрозуміти, що не надто розраховує на позитивне вирішення питання.
«Відповідні запити пішли, і зараз я чекаю відповідної реакції на свої запити. Справа тонка ... Ну ми ж розуміємо з вами ... Почекаємо трішки», – зауважив він.
Непоодинока історія з продовженням
Історія з Наталією Романенко не єдина в Росії. Інша справа, що не всі активісти української діаспори, які відчувають на собі тиск російських спецслужб, говорять про них вголос. Керівник об’єднання українців Москви Валерій Семененко сказав Радіо Свобода, що знає про декілька таких випадків.
Наших людей дуже багато викликають і проводять профілактичні бесіди. У Санкт-Петербурзі, Воронежі, Татарстані, МосквіВалерій Семененко
«Наших людей дуже багато викликають і проводять профілактичні бесіди. Це траплялось у Санкт-Петербурзі, у Воронежі, в Татарстані, у нас у Москві це трапилось також – наших активістів викликали і дуже довго допитували, і звичайно попереджали. І це справляло на людей гнітюче враження і певно, що люди починають чогось остерігатися».
Валерій Семененко один із небагатьох, хто намагається не тільки розібратися в ситуації Наталії Романенко, але і в міру сил і можливостей допомогти жінці. Після виступу Романенко на російському телебаченні багато хто вважає її слабкість непростимою. Але все ж і сама Наталія, як і інші активісти, сподіваються на те, що ситуація зміниться.
Тиск на активістів української громади в Росії після подій на Майдані лише посилився. Представники громадськості говорять про те, що це відбувалося і раніше. За словами Валерія Семененка, починаючи з 2009 року російська влада почала спроби ліквідувати українські громадські організації. Що і сталося в 2012 році. Крім того, була закрита українська бібліотека в Москві, а книги про Голодомор потрапили до списку екстремістських матеріалів Мін’юсту Росії. З розвитком конфлікту на сході України, як зазначають активісти української діаспори, ситуація стала критичною. Протидіяти таким організаціям, як ФСБ, досить складно, якщо не сказати – практично неможливо.
