Київ – Енергетичне співтовариство готується до важкої зими через можливі труднощі з постачанням російського газу до ЄС та припинення його імпорту до України. Країни-члени співтовариства витримали стрес-тести, однак в ЄС намагаються не допустити найгіршого сценарію, і пропонують допомогу Україні, щоб та домовилася бодай про тимчасову ціну на газ із Російською Федерацією. Водночас європейські політики констатують прогрес у формуванні вільного прозорого ринку на території країн-членів Енергетичного співтовариства, а українські урядовці – запевняють, що провели більшість реформ в енергетичному секторі, які передбачають норми співтовариства та положення Угоду про асоціацію з ЄС.
Євросоюз намагатиметься до останнього не застосовувати санкцій проти Росії у сфері постачання газу, щоб не піддавати ризику енергетичну безпеку країн європейського регіону цієї зими. Про це під час засідання Ради міністрів Енергетичного співтовариства у Києві заявив єврокомісар із питань енергетики Ґюнтер Еттінґер.
«Ми вважаємо, що санкції щодо поточного постачання газу мають застосовуватися в останню чергу, в крайньому випадку. Адже пріоритетом нині є енергетична безпека», – зауважив Еттінґер.
Що ж до України, яка вже не отримує російського газу, а лише забезпечує його транзит до ЄС та отримує частину блакитного палива реверсом, то Євросоюз, за словами Еттінґера, готовий допомогти Україні домовитися з Росією про купівлю певної кількості газу за тимчасовою ціною.
«Найпрагматичніший шлях – це укласти проміжний контракт між Україною та Росією про постачання певної кількості мільярдів кубометрів газу за тимчасовою ціною, до рішення Стокгольмського арбітражу, а потім ухвалити те рішення, яке винесе цей суд», – запевнив Еттінґер. І не виключив, що ЄС може відшкодувати додаткові витрати України, якщо вона купуватиме російський газ за «проміжною ціною».
Ґюнтер Еттінґер також закликав Україну не застосовувати як санкцій проти Росії заборону транзиту її газу до ЄС. Український прем’єр Арсеній Яценюк наголосив, що Україна – є й надалі буде надійним транзитером.
Україна та ЄС провели стрес-тести на випадок «зими без російського газу»
23 вересня міністр палива, енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан повідомив, що Україна накопичила в підземних сховищах більш ніж 16,5 мільярдів кубометрів блакитного палива, однак для стабільного проходження опалювального сезону не вистачає ще 4-5 мільярдів. Прем’єр Арсеній Яценюк з цього приводу зауважив, що «ситуація вкрай складна, але все, що необхідно, аби перезимувати, уряд зробить». За його словами, упродовж найближчих років, щонайбільше за 10 років – Україна повністю позбудеться залежності від російського газу, і «газовий шантаж» стане неможливим. Яценюк не виключає, що взимку відключатимуть найбільших споживачів газу, таких як хімічні підприємства, на користь систем опалення.
Україна, яка цього року головує в Енергетичному співтоваристві, готується до сценарію суворої зими спільно з іншими його членами, зокрема з ЄС. Про готовність до такого сценарію повідомили на спільному брифінгу єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінґер та український міністр палива та енергетики Юрій Продан.
Еттінґер розповів, що днями всі члени Енергетичного співтовариства провели стрес-тести енергетичної системи за найгіршим сценарієм, а саме – за умов холодної зими і відсутності російського газу. Енергосистема витримає, запевнив Еттінґер, і додав, що, попри це, мета Енергетичного співтовариства – не допустити такого найгіршого сценарію.
У рамках підготовки до зими без російського газу український прем’єр Арсеній Яценюк нагадав, що з 25 мільярдів кубометрів російського блакитного палива 15 мільярдів заміщені реверсним газом «Це суттєвий крок вперед. Але цього не вистачає», – визнає прем’єр. За його словами, для вирішення цього питання треба ще й збільшувати обсяги видобутку природного газу, стимулюючи інвестиції у цьому секторі.
Зі свого боку, український міністр палива та енергетики Юрій Продан звітував на засіданні Енергетичного співтовариства, що Україна готова до запровадження його Третього пакету, зокрема – провела більшість енергетичних реформ, які передбачені Угодою про асоціацію України з ЄС. Ідеться, зокрема, про заходи з економії газу та інших енергоресурсів, про створення компаній із транспортування та зберігання блакитного палива, до управління якими зможуть входити західні газові оператори. Водночас Продан підтримав останні висновки фахівців співтовариства щодо того, що будівництво «Південного потоку» (газогону з Росії до ЄС в обхід України) не відповідає європейському законодавству.
І український прем’єр, і єврокомісар Ґюнтер Еттінгер, і європейські міністри, які взяли участь у засіданні Енергетичного співтовариства 23 вересня, наголошують на необхідності ринкових цін на енергоносії в усій Європі, та говорять про єдиний для всіх механізм ціноутворення. Різницю між монополією та вільним ринком Україна вже відчула. Так, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв заявив у вівторок, що Україна за рахунок реверсу газу з ЄС уже зекономила понад півмільярда доларів. Це стало можливим за рахунок того, що газ на європейських ринках має нижчу ціну, ніж та, яку пропонує Україні Росія, а влітку він був ще дешевшим.
Український уряд у своїй постанові про забезпечення опалювального сезону без надходжень російського газу визначив, що на холодний період Україні необхідні 30,2 мільярда кубів цього енергоресурсу, за умови, що приватні користувачі економитимуть блакитне паливо на 10%, а підприємства – на третину.
Енергетичні експерти, зокрема представники Центру Разумкова та Інституту енергетичних стратегій, вказували на те, що близько третини від цієї кількості можна видобути з власних родовищ за час опалювального сезону, ще третину – взяти з підземних сховищ (частина газу в них має залишитися для технічного забезпечення транзиту). Решту газу, а це близько 10 мільярдів кубометрів, треба отримати з інших джерел. Однак за час опалювального сезону цю потребу не зможе уповні покрити реверс газу з ЄС, навіть якщо він надходитиме з анонсованою українським урядом швидкістю 15 мільярдів кубометрів на рік, стверджують експерти.
