Кабінет міністрів звільнив Тараса Аврахова із посади генерального директора Національної радіокомпанії України. У розпорядженні, підписаному Арсенієм Яценюком, йдеться про «невиконання умов контракту». Сам Аврахов переконаний: все через конфлікт інтересів із Нацрадою.
Рішення про звільнення Тараса Аврахова уряд ухвалив за зверненням голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Олега Наливайка та за підтримки групи депутатів на чолі з Миколою Томенком.
«Звільнити Аврахова Тараса Григоровича з посади генерального директора Національної радіокомпанії України у зв’язку з невиконанням умов контракту», – йдеться в розпорядженні.
Натомість, вже екс-гендиректор Національної радіокомпанії Аврахов заявив: контакту не порушував, а головна причина звільнення – його позиція щодо розподілу FM-частот.
У чому звинувачують Тараса Аврахова?
У розмові з Радіо Свобода Олег Наливайко переконував: підстави для відсторонення Аврахова були цілком серйозні. Зокрема, аудиторська перевірка засвідчила «незаконні витрати бюджетних коштів на суму понад 95 тисяч гривень. Окрім того, маніпулювання розцінками на рекламу в ефірі, аби отримати більше доходу та завищення розцінок на капітальний ремонт приміщення». Олег Наливайко зауважив також про нецільове використання земель, якими розпоряджалось Нацрадіо.
«Також у минулому році проводилась фінансова інспекція радіокомпанії. Встановлені випадки безпідставного нарахування виплати заробітної плати сумісникам на суму 102 тисячі гривень», – додав Наливайко.
Підтримує рішення уряду звільнити Аврахова також голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко. На його думку, за чотири роки на посаді Тарасу Аврахову не вдалось проявити себе як хорошому керівнику.
«За цей час жодних зрушень, які би показали, що Нацрадіо стало лідером на ринку, не відбулось. Треба наймати нових менеджерів та керівників. Компанія має 5 попереджень за цей час. Якби це була комерційна компанія, давно би ставилось питання про позбавлення її ліцензії», – додав він.
Аврахов: справжня причина – моя принциповість щодо розподілу радіочастот
Натомість Тарас Аврахов зазначає: його усунули через принципову позицію щодо проведення конкурсу, чи попросту «розподілу» радіочастот, а решта – просто надуманий привід. Він наполягає: умов контракту за час роботи не порушував, а всі перевірки та попередження – привід для відмови щодо надання радіочастот у майбутньому.
«В 2010 році, коли я був призначений, було 4 порушення, оголошені за приблизно однаковою схемою. Коли ми спробували їх зняти – нам оголосили п’яте», – розповів він.
Аврахов також додав, що претензії та звинувачення економічного характеру, які висувають Національній радіокомпанії – це ніщо інше як «спецоперація» проти нього та Національної радіокомпанії. «Вершиною дописування проти нього» Аврахов називає звинувачення у тому, що екс-очільник Нацрадіо «долучився до знищення Броварського радіопередавального центру». Він роз’яснює: Національна радіокомпанія була зацікавлена саме в збереженні цього центру задля розширення територій свого мовлення.
«Найбільша проблема нашого радіо в тому, що воно на всі три канали мовлення має всього лише 30% FM-покриття. І якби я займав спокійну в цьому питанні позицію, можливо, у нас не було б причини зараз тут зустрічатися», – сказав він у понеділок на прес-конференції в Києві.
Конкурс про надання частот як арена для махінацій
Саме Національна рада з питань телебачення і радіомовлення виставляє вільні радіочастоти на конкурс. Останній такий тендер оголошувався на початку 2014 року, у розпалі революційного Майдану. Тоді конкурентами за мовлення виступали Національна радіокомпанія та радіостанція «Вести». Планувалось, що підбиття підсумків конкурсу Нацрада оголосить до 19 травня, втім нова українська влада вирішила його скасувати.
«Була Революція Гідності. Коли змінилось керівництво в Національній раді, я сподівався, можливо, саме в цей час українське національне радіо отримає те, що йому належить по праву. Коли Нацрада ухвалила рішення про відміну конкурсу, де необхідно було вибрати між проросійськими «Вестями» і українським радіо – Нацрада не змогла. Далі був позов, далі ми той позов забрали тому, що в ньому не було сенсу з інших причин. Це все закінчилося тим, чим закінчилось», – розповів він.
Після прес-конференції, присвяченої звільненню Аврахова, від працівників Національної радіостанції можна було почути коментарі про те, що під його керівництвом вдалось зробили стільки, скільки журналісти не могли зробили за попередні 10 років.
Тарас Аврахов додав, що воювати з Кабміном в час реальної війни на сході держави – нижче його гідності, тож сподівається, що наступник виявиться порядною людиною. Олег Наливайко та Юрій Артеменко зауважують: конкретного претендента на цю посаду не називатимуть, його слід обрати на експертній нараді.
Як новому очільнику перетворити Нацрадіо на повноцінний суспільний мовник?
Головний редактор порталу «Телекритика» та медіа експерт Наталія Лігачова сподівається, що наступним очільником Національного радіо буде прихильник демократичних принципів роботи в медіа, аби трансформувати радіокомпанію в суспільний мовник
«Повинна бути обрана наглядова рада, тісна взаємодія з НТКУ та Зурабом Аласанією, має бути вирішене питання фінансування, тобто, яким чином воно буде відбуватися», – вважає вона.
На думку Лігачової, новому керівникові Нацрадіо також доведеться скоротити та «омолодити» колектив радіокомпанії, аби залучити професіоналів та забезпечити їх гідною зарплатнею. Лігачова також додала, що доля Національної радіокомпанії як суспільного мовника напряму залежатиме від того, хто її очолить після Аврахова.
«І це дуже велика проблема, тому що не так багато в нас професіоналів, які вільні і згодні як свого часу Зураб Аласанія піти на таку посаду і здійснювати такі кроки», – додала вона.
Тарас Аврахов очолював Нацрадіо протягом 4 років, починаючи з 2010 року. До нього цю посаду обіймав Віктора Набруско, якого звільнили з посади наказом керівника Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України через закінчення терміну дії контракту.
