Верховна Рада та Європарламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію України та Євросоюзу. Втім, радість українців від довгоочікуваної домовленості стримує те, що Україна до кінця 2015 року не матиме повноцінної зони вільної торгівлі з ЄС. Влада переконує: угода в такому форматі лише на користь економіці, адже мита на європейські товари зберігатимуться та наповнюватимуть бюджет. У той час, коли українські підприємці отримають відстрочку для модернізації, а їхній експорт до Європи не обкладатиметься митом. Про те, чим насправді стане для України ратифікація угоди та одностороння зона вільної торгівлі намагалося з’ясувати Радіо Свобода.
«Наша синхронна ратифікація, я впевнений, буде святом. Євроінтеграція стала нашою українською національною ідеєю», – завив президент Петро Порошенко 16 вересня під час ратифікації Угоди про асоціацію України та Євросоюзу. Він також додав, що жодне слово в узгодженому і підписаному документі не змінювалось. Порошенко запевнив: угода набуде чинності з 1 листопада.
Фактично, ратифікація угоди – це вирішальний етап у тривалій юридичній процедурі. Зокрема, політичну частину угоди підписали ще 21 березня, а економічну – 27 червня.
На що підписалась Україна?
Політична частина домовленостей передбачає те, що прийнято вважати європейськими цінностями: права та свободи людини, повагу до верховенства права, дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності. Окрім того, це своєрідна домовленість про політичний діалог, зокрема у сфері безпеки і оборони, зміцнити мир та міжнародне правосуддя, запобігти війнам та тероризму.
Втім, цікавішою для України, на думку експертів, була саме економічна складова угоди. Раніше передбачалось, що ратифікація, тобто інтегрування міжнародного документа в національне законодавство, мала запустити в дію важливий економічний механізм: зону вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Однак 12 вересня тему ЗВТ вирішили відкласти ще на рік, до 31 грудня 2015 року. Про це на брифінгу в Брюсселі заявив європейський комісар з питань торгівлі Карл де Гухт. За його словами, це рішення ухвалили, порадившись як із Україною, так і з Росією. Втім, Україні пообіцяли односторонні преференції. На ділі це означає, що товари українських виробників будуть постачати до ЄС без мита. Однак, Україна збереже мита на європейські товари.
Клімкін: одностороння ЗВТ дає українським виробникам час на модернізацію
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, із яким і вів переговори ЄС, наполягає: Росія своїх умов не диктувала, а українцям не варто непокоїтись через одностороннє впровадження зони вільної торгівлі.
«Для України це рішення дозволяє нам працювати дуже ефективно з Європейським союзом із нульовими тарифами, і на перспективу. Воно дозволяє нашим товаровиробникам ефективно підготуватися до того часу, коли європейські товари прийдуть на наш ринок», – зазначає Клімкін.
У тому, що Україна лише виграє від одностороннього скасування мита, переконував Радіо Свобода і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. На його думку, це дає державі час підготувати економіку: «Європейський ринок для України відкритий, а ринок український для Європи поки що закритий».
«І тут від України залежить тільки одне: чи після імплементації угоди ми ратифікуємо і виконуватимемо кожен пункт. І ми виконаємо санітарні, фітосанітарні умови. Ми готові це робити», – зауважив він.
Українська економіка багато втрачає без повноцінної ЗВТ – експерт
Втім експерти спростовують ці заспокійливі тези української влади. Українській економіці дійсно піде на користь впровадження односторонньої зони вільної торгівлі, втім переваги від повноцінної ЗВТ – неспівмірно більші. На цьому наголошує Вероніка Мовчан, директор із наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Зокрема, у дослідженні, яке провів її Інститут, йдеться про те, що впровадження двосторонньої ЗВТ призвело б до кумулятивного приросту реального ВВП на 14,1% у розрахунку на 10 років. Ключовим фактором для цього є не скасування ввізних мит, а зниження нетарифних обмежень у торгівлі, через відповідність українського законодавства європейському. Втім, автономні торговельні преференції з ЄС прогнозують українському ВВП приріст лише в 1,5% відсотки.
«Я би це проінтерпретувала так, що якщо це тимчасовий захід (одностороння зона вільної торгівлі – ред.) – економіка України не втрачає. Але як довгострокова стратегія – зберегти автономію, торговельні преференції, залишити закритим український ринок – це невигідно», – зауважує Вероніка Мовчан.
Чиї прибутки зростуть завдяки скасуванню мит на українські товари в ЄС?
ЗВТ майже однаково вигідна для зростання як імпорту, так і експорту України. Втім, двостороннє скасування мит та однакові українсько-європейські стандарти принесли би зростання на 10-11%. Наразі ж, за односторонньої домовленості, матимемо зростання лише на 0,2% для імпорту та експорту.
Дослідження підтвердило, що найбільше виграють від економічних домовленостей із ЄС сільське господарство, харчова промисловість та легка промисловість. Вигідним це стане і для окремих, проте зовсім не всіх, секторів машинобудування: зокрема виробництва електричного устаткування. Втрат зазнають металургія та виробництво транспортного устаткування. Втім, додала експерт ці ризики можна зменшити, якщо модернізувати виробництво, покращити технології та підвищити продуктивність. Такі висновки однаково актуальні і для повноцінної, і для односторонньої зони вільної торгівлі.
За рішення ратифікували Угоду про асоціацію України та Євросоюзу віддали голоси 355 народних депутатів. Найбільше таких, що висловились проти угоди, серед позафракційних. Аж 21 депутат із 95, що не входять до жодної партії у Верховній Раді, не проголосували, а 16 були взагалі відсутні в сесійній залі.
