У рамках Львівського форуму видавців Радіо Свобода презентувала книжку «Говорить Радіо Свобода. Історія української редакції». Це дослідження історії Української радіостанції, яка розпочала своє мовлення рівно 60 років тому. У час радянського тоталітаризму Радіо Свобода глушили, але слухачі знаходили різноманітні можливості, щоб чути передачі радіостанції, яка у перші роки мала назву Радіо «Визволення».
Презентація книжки «Говорить Радіо Свобода: 60 років в ефірі»
Про редакцію Радіо «Визволення», як у 1954 році називалось Радіо Свобода, про перші українські передачі, коли головною була тема Голодомору, і це у серпні 1954 року, про Радіо Свобода і Центральне розвідувальне управління, СРСР проти Радіо Свобода, радіостанція у боротьбі за Україну – це головні розділи книжки «Говорить Радіо Свобода. Історія української редакції» дослідниці цієї теми, журналістки Радіо Свобода Олени Ремовської. Вона каже, що кожен розділ заслуговує окремої книжки.
На презентацію прийшли давні слухачі радіостанції, які пам’ятають, як радянська влада забороняла слухати Радіо Свободу і глушила передачі, а також молодь, яка познайомилась із Радіо Свобода завдяки вже інтернету. Дисидент, правозахисник Мирослав Маринович говорить, що завдяки Радіо Свобода сформувався як особистість. Він пригадує дивовижно теплий голос Надії Світличної у 70-і роки, дисидентів Миколи Руденка, Леоніда Плюща – людей, яких переслідувала радянська влада, чиї голоси звучали на Радіо Свобода. Сам, каже, слухав радіостанцію, прикладаючи приймач до вуха.
«Перед собою ви маєте продукт праці Радіо Свобода. Я не уявляю себе без прикладання вуха до радіо, коли пропадали голоси і це мене формувало, моїх друзів, усе суспільство», – зазначив Мирослав Маринович.
«Ворожі голоси» глушили
Про те, як глушили Радіо Свобода у радянський час, ще досі нагадує одна вишка у Львові, яку досі не розібрали. Було їх дві. На глушіння «ворожих голосів» радянська влада не шкодувала грошей. Ця практика тривала до кінця 80-х.
«Витрати на заглушування були більші, аніж витрати американського уряду на корпорацію. І американський уряд показував це як абсурдну ситуацію, про це мовиться у документах», – каже автор Олена Ремовська.
Ще донині у багатьох галичан зберігаються старенькі радіоприймачі, на яких вони слухали Свободу. Дізнавались про шістдесятників, до слова, представник цієї групи поет Іван Драч також був на презентації дослідження про Радіо Свобода. Слухали і фрагменти самвидавівських праць. Архів самвидаву, зібраний радіостанцією, вважається найбільшим у світі. А першим самвидавівським твором, який прозвучав в ефірі, був «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Івана Дзюби, написаний у 1965 році. Радіостанція мала вплив на національно-визвольний рух в Україні наприкінці 80-х, пригадують її слухачі, колишні політв’язні.
Професор, історик Ярослав Грицак пригадує, як у 70-х, ще студентом, йдучи дуже рано на потяг селом, можна було почути звуки радіостанції Радіо Свобода. Майже усі люди по селах слухали «ворожі голоси» у період «залізної завіси».
«Поки йшов, то міг послухати усі новини. Коли я під час зустрічі у Будапешті розповідав цю історію колегам із країн колишнього Радянського Союзу, вони говорили, що також так робили. Радіо Свобода не було єдиним «ворожим голосом», але з-поміж інших воно було найкращим україномовним радіо.
Радіостанція – це 60 років історії України
Робота над книгою тривала два роки. По крихтах, каже автор, довелось збирати інформацію про історію Української редакції Радіо Свобода. Дослідження базується на документах, світлинах, спогадах людей. Це копітка праця, наголосила головний редактор Київського бюро Радіо Свобода Інна Кузнецова. Можливо, каже, хтось ще напише книжку про роботу журналістів Радіо Свобода під час Революції Гідності.
До молодших слухачів Радіо Свобода належить поет Андрій Любка. Коли розпочався Майдан, він був за кордоном. Разом з друзями припадав до комп’ютера, щоб подивитись прямі включення Радіо Свободи з Майдану. «Ми тоді зібрались і приїхали у Київ», – зауважив він.
Книжка «Говорить Радіо Свобода. Історія української редакції» – це понад 150 сторінок 60 літньої історії української редакції, яка, за словами її слухачів, формувала їх як особистість, змінювала свідомість і духовне єство.
(Перейти в розділ «60 років Радіо Свобода»)
