Брюссель – Нова хвиля санкцій проти Росії засвідчила, що ЄС почав робити те, що треба, а не те, що викличе найменш болісну реакцію Росії. Захід атакує корені російської економічної потужності, хоча нинішні санкції терміново й не змінять поведінки Володимира Путіна. Такі думки почуло Радіо Свобода від європейських експертів після набуття чинності чергового пакету галузевих та персональних санкцій Євросоюзу.
Був потрібен цілий тиждень зволікань, таємних зустрічей, широких дипломатичних роздумів, телефонних конференцій та підрахунків, щоб нова хвиля санкцій ЄС проти Росії набрала чинності. При цьому до кінця вересня ЄС обіцяє провести оцінку того, чи прагнуть миру з одного, чи з іншого боку, щоб на основі цього або вносити поправки до чинних санкцій, або зупиняти чи й скасовувати їх.
Французький експерт з Інституту Томаса Мора Жан-Сільвестр Монґреньє зауважує, що чекати вже завтра ефекту від цих санкцій не варто, бо вони орієнтовані на тривалішу перспективу.
ЄС атакує Росію. Її економіка базована на експорті нафти й газ. Нинішні санкції – це компонент великої стратегії ЗаходуЖан-Сільвестр Монґреньє
«ЄС атакує корені того, що робить Росію потужною, – каже експерт. – Її економіка базована на експорті нафти й газу. Це терміново не змінить політичної поведінки Путіна, який намагається виграти час, сіяти розбрат і так далі. Нинішні санкції – це компонент великої стратегії Заходу. НАТО тисне зі свого боку зростанням військової присутності та готовності. А ЄС діє в площині економіки та геоекономіки»
Нові санкції – це зміна стилю поведінки ЄС – експерт
Тим часом розбіжності, що цілий тиждень точилися між європейськими столицями, такі: з одного боку питають, наскільки необхідні ці санкції, з іншого – хочуть бути впевненими, що наслідки не будуть дуже болючими для держав ЄС. Польща й Німеччина, наприклад, вимагали негайного впровадження санкцій. Тим часом Словаччина, Угорщина чи Італія їх гальмували, кажучи, що хоч режим припинення вогню й нестійкий, все ж слід заохочувати саме дипломатичні зусилля.
Нині все залежить від тривалості дії санкцій, вважає директор програми «Східного партнерства» та Росії у фінському Інституті закордонних відносин Аркадій Мошес. На його думку, не лише торговельні ембарго, але й ризик чергової ескалації конфлікту на Донбасі є можливою реакцією Москви на санкції. Однак нині Євросоюз нарешті зробив серйозний крок: новий пакет санкцій змінив стиль поведінки європейців.
ЄС починає робити те, що йому треба, а не те, що може бути найменш болючим з точки зору російської відповідіАркадій Мошес
«Раніше заходи вживалися, виходячи із оцінки потенційної відповіді Росії, – пояснює Мошес. – Це призводило до найменшого з можливих кроків та спротиву. Те, що сталося сьогодні, й ми бачимо, як складно це відбувалося, свідчить, що ЄС починає робити те, що йому треба, а не те, що може бути найменш болючим з точки зору російської відповіді».
Нещодавня зміна позиції Німеччини стала ключовим стратегічним чинником того, що держави, які чинили санкціям опір, врешті-решт проголосували «за». Як пояснює Аркадій Мошес, після цього таким країнам, як Чехія, Угорщина чи Словаччина, забракло хоробрості блокувати рішення. Опосередковано це також вплинуло на позиції інших країн-скептиків, таких, як Італія чи Фінляндія. «Всередині ЄС ніхто не любить щось блокувати поодинці. Це не вигідно і є поразкою з дипломатичної точки зору, адже псує країні репутацію», – додає фінський експерт.
Під прицілом фінанси, ВПК та енергетика Росії
Нині, так би мовити, першим скрипкам російської нафтової та оборонної промисловості, які контролює Кремль, заборонили залучати кошти із європейського ринку капіталів. Мова йде про компанії «Роснефть», дочірню компанію «Газпрому» – «Газпром нєфть», а також велетня галузі нафтопроводів – «Транснєфть».
Обмежувальні заходи також стосуватимуться таких важковаговиків військово-промислового комплексу Росії, як «Оборонпром», Об’єднаної авіабудівельної корпорації та «Уралвагонзаводу».
Таким чином, після запровадження нового пакету санкцій, стало зрозуміло: вони не стосуються «Газпрому», в якого ЄС є найбільшим клієнтом.
Тиск Європи на Росію також видно у припиненні проектів, що мали б вдихнути нове життя в нафтову промисловість Росії, природні родовища якої вичерпуються. Справа в тому, що віднині заборонено постачати європейські послуги та обладнання у проекти розробки глибоководних родовищ, сланців чи родовищ в Арктиці.
Заборону накладено й на експорт до Росії товарів і технологій, які можуть використовуватися як у цивільній, так і у військовій сферах. Дев’ять таких компаній у ЄС припинили співпрацю із росіянами.
Нарешті, кредитування з фінансової системи співдружності не надаватиметься 5 найбільшим російським банкам.
«Чорний список» вже налічує 119 осіб – росіян та сепаратистів
Окрім цього, розширений і «чорний список». Персонами нон-ґрата у ЄС стали і лідер донецьких сепаратистів Олександр Захарченко, депутат Держдуми Росії від ЛДПР Володимир Жириновський, олігарх та генеральний директор «Ростеху» Сергій Чемезов, а також віце-спікери Держдуми Володимир Васильєв, Іван Мельников, Микола Левічев та Ігор Лебедєв. Всього 24 нових імені. Загалом від початку російської агресії в Україні під європейські санкції потрапили 119 осіб. Заморожено активи 23 компаній. Крім того, було розширено правову базу для того, щоб заморожувати рахунки та накладати візові заборони на осіб і компанії, що проводять трансакції з сепаратистськими групами на Донбасі.
Щодо ефективності європейських санкцій, то у Брюсселі вважають, що навіть коли взяти до уваги ті дані, які надають офіційні російські джерела (що, вочевидь, є не дуже об’єктивними), масова втеча іноземних інвестицій та втрати російського рубля вже говорять самі за себе: санкції діють.
Кремль, зі свого боку дав знати, що після цих санкцій «нічого доброго від Росії чекати теж не слід». Так висловився постійний представник Росії при ЄС Володимир Чижов.
Росія може розширити список продуктів і товарів із європейських країн, які зупинять на кордоні, як це сталося із продуктами аграрного сектору. З іншого боку, Москва погрожує заборонити перельоти європейських авіакомпаній через свою територію, що може значно збільшити витрати на польоти в обхід Росії.
