Київ – Протиставити російській пропаганді популяризацію української історії та заохочення до дискусій намагаються автори нового онлайн-проекту з розвінчання міфів «Лікбез. Історичний фронт». Інститут національної пам’яті хоче ініціювати грантові програми для таких ініціатив, оскільки сьогодні вони існують без державної підтримки. Тим часом, деякі експерти вважають, що Україні варто активно пропагувати переваги національного менталітету, не цураючись і міфів.
Проект «Лікбез. Історичний фронт» стартував у травні цього року, об’єднавши групу фахівців для розвінчання міфів про ті чи інші події української історії, розповідає координатор проекту Кирило Галушко.
«Хто хоче легко і швидко отримувати перевірену інформацію з історії України, з актуальних питань: від території, цілісності, назви, кордонів, меж – до того, хто такі бандерівці, колабораціоністи і петлюрівці, хто є спадкоємцями Русі і так далі, тобто всі ті теми, які постійно обговорюються в інтернеті, але на які немає чіткої, короткої і ясної відповіді фахових українських істориків, тут ми намагалися це дати», – говорить він.
Сайт має поки що двомовну версію: українську і російську, при цьому російська – повніша, однак потім планується перекладати матеріали й іншими мовами, зазначає Галушко. Статті короткі, складаються з двох колонок: зліва – формулювання історичного міфу, справа – його спростування.
Україна ніколи не переплюне російську пропаганду, у неї нема для цього достатнього ресурсу, вважає редактор сайту «Історична правда» Вахтанг Кіпіані. На його переконання, потрібен протилежний підхід.
«Ми – країна свободи, ми повинні показувати людям все те багатоманіття, всі ті контроверсії, всі ті розвилки, які були в історії. Насправді в українському інтернеті вже є певні ресурси – це Сумський історичний портал, це електронний архів визвольного руху, це «Україна інкогніто» газети «День». Це ті ресурси, які повинні бути у щоденному «меню» культурної людини», – зауважує Кіпіані.
Істориків фінансуватиме держава – В’ятрович
Проблемою є, однак, те, що такі дослідницькі ініціативи повинні шукати гроші самі, держава їм нічого не пропонує, говорить він. Водночас, за словами директора Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, є намір створення державної програми фінансування таких «добровольчих батальйонів» українських істориків для ефективного спротиву в інформаційній війні.
«Ми зараз не готові сказати, яка це буде сума, оскільки будемо ще, очевидно, відвойовувати цю суму, яку надаватиме держава і якою, очевидно, Інститут національної пам’яті оперуватиме в якості грантових коштів для різного роду громадських ініціатив та наукових інституцій на виконання тих чи інших проектів у галузі дослідження чи популяризації історії», – зазначає він.
Тим часом, частина аналітиків скептично ставиться до таких ініціатив. Зокрема, на думку Миколи Ожевана з Інституту стратегічних досліджень, потрібно на противагу російським меморіальним міфам створювати українські. Серед об’єднавчих речей, які б «спрацьовували» для різних верств населення, історики назвали Київську Русь, козаччину та працелюбність як рису менталітету.
